У сезоні-2017/2018 українські легіонери можуть оформити рекордну кількість медалей у своїх чемпіонатах, а почин зробив Олександр Зінченко. Він став другим українцем, який виграв чемпіонат Англії — після Олега Лужного, який оформив титул 16 років тому в складі «Арсеналу». Тепер чекаємо, чим закінчиться боротьба одразу трьох клубів за друге і третє місця в Бундеслізі. Фаворит — «Шальке» Євгена Коноплянки. Його конкуренти — «Боруссія Андрія» Ярмоленка і Байєр Владлена Юрченка.
Зінченко подвоїв результат
До Лужного був ще один представник українського футболу, який зі своїм клубом приходив до фінішу першим — Андрій Канчельскіс (уродженець Кіровограда, зараз — Кропивницький). Але вихованець «Зірки» і екс-півзахисник «Динамо» і «Шахтаря» 14-го квітня 1993 року дебютував у збірній Росії. А 11 травня 1993-го завершився чемпіонат Англії, в якому його «Манчестер Юнайтед» зайняв перше місце.
В Англії, до речі, є задокументовані умови, при яких футболіст вважається чемпіоном країни. Після утворення в 1992-м Прем'єр-ліги довгий час для права на офіційне звання (і отримання медалі) потрібно провести не менше 10 матчів. Починаючи з сезону-2012/2013, вимога скоротили вдвічі.
Олександр Зінченко, який зіграв сім поєдинків в АПЛ (а попереду ще п'ять турів), цій вимозі відповідає. А ось Андрій Шевченко, який у сезоні-2009/2010 провів лише один матч за «Челсі», після чого поїхав в «Динамо», на медаль, ясна річ, не награв. Але в список українських легіонерів, які грали в медальні сезони за свої клуби, ми його все ж таки внесли.
До старту сезону-2017/2018 чемпіонат Англії вигравали представники 46 країн. З них 18 мали тільки по одному чемпіону. Серед них — Болгарія, Італія, Колумбія, Мексика, Польща, Румунія, угорщина, Уругвай, Чорногорія та Швейцарія. А Україна тепер стає в один ряд з Австрією, Боснією, Камеруном, Північною Ірландією, Еквадором і Японією. У них — по два чемпіона, - відзначає zbirna.com.
Незручна Франція
Якщо уважно вивчити нижче наведений реєстр наших медалістів, то неважко виявити, що українці ніколи не домагалися успіхів в чемпіонаті Франції. Хоча ми цілком могли мати там свого чемпіона. Можливо — навіть двох відразу. Але не склалося.
У далекому 1951 році чемпіоном Франції стала Ніцца, у складі якої в двох попередніх сезонах грали відразу два уродженця Львова. Олександр Скоцень і Остап Стецьків після Другої світової війни опинилися в Західній Європі, а потім мігрували в Канаду.
Скоцень, досить відомий в першій половині ХХ століття футболіст, на початку 1940-х навіть пограв трохи за київське Динамо. У Ніцці за два сезони (1948/1949 і 1949/1950) він забив 23 голи, пішов у 32-річному віці.
Стецьків грав менш значущу роль, але теж час від часу був у складі.
На жаль, чемпіонський сезон-1950/1951 клуб з Лазурного узбережжя провів без них. Обидва потім у Канаді грали за клуби Україна і Тризуб, а Стецьків навіть забив гол за збірну Канади в 1957-м.
Від Заварова до Юрченка
Варто, мабуть, відзначити і групу українських легіонерів, які зі своїми клубами виявлялися дуже близькими до трійки призерів. Олександр Заваров з Ювентусом двічі був на 4-му місці (1989, 1990), Андрій Шевченко з Міланом — один раз (2002).
Дуже не щастило Андрію Вороніну. Його Байєр двічі фінішував 5-м (2006, 2007), а Ліверпуль (2008) і Герта (2009) — 4-м.
На 4-му місці закінчували сезон Фіорентина (2014, Олександр Яковенко) і Байєр (2015, Владлен Юрченко).
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
