А ще рік тому 26-річний півзахисник був таким собі збитим льотчиком українського футболу.
Макаренко – киянин і вихованець київського Динамо, від юнацьких команд доріс до Динамо-2, отримав виклик у молодіжну збірну. Ще за часів Сьоміна він тренувався з першою командою, проте до основи його так і не покликали. Загалом, дуже багато гравців другої команди так і лишались на рівні Першої ліги, але Макаренко пощастило провести сезон в УПЛ у Говерлі Вячеслава Грозного. Після чого він повертається до Києва вже з досвідом гри на вищому рівні та декілька сезонів поспіль намагається боротись за місце в основі.
Найкращий його сезон Динамо був якраз після повернення з Ужгорода (2012/13) – тоді він навіть дебютував у збірній України. В принципі дорогу в першу команду Динамо йому дав Олег Блохін, який вмовив його лишитись в команді і став випускати на поле вже в першій команді, не дивлячись на розкрученого француза Тремулінаса. Однак біда – Олегу Володимировичу так і не вдалось розкрити весь свій тренерський потенціал.
За нового тренера Сергія Реброва Макаренко продовжував грати в основі, проте в кубковому матчі проти львівських Карпат він травмує ахіл. Важка травма залишає його без футболу на цілий рік. Потім важке повернення до основи Динамо, яке завершується доволі несподівано.
Контракт Макаренка з Динамо закінчувався в грудні 2016-го року, але в січні раптом гравець відмовляється подовжувати угоду і залишається без команди. Якось дуже швидко він зник з Динамо – хто там не пішов кому на зустріч, так і залишається загадкою. Хоча, вже за півроку Хацкевич пропонує йому повернутись у команду, але було вже пізно.
Сезон 2016/17 він завершує без футболу, підтримуючи форму у «Маріуполі» та «Колосі» з Ковалівки. Здавалось би, ось і кінець серйозної футбольної кар’єри. Зараз почнеться гра у середняках та аутсайдерах, потім буде чемпіонат Білорусі-Азербайджану-Казахстану. Чергова нерозкрита зірка з динамівським серцем.
Але влітку 17-го року він переходить до бельгійського Кортрейка, де вже встиг пограти українець Тотовицький. Загалом українці поступово роблять собі ім’я в Бельгії. З України дешево та сердито можна підписати досвіченого виконавця. Можливо адаптації та зв’язками допомагають Серебренніков та Ящук, що роками вдало грали в Бельгії.
Проте Кортрейк не поспішає підписувати тривалу угоду з гравцем без ігрової практики, тому перший його контракт було розраховано на сезон з можливістю подовження ще на сезон. Втім, пересвідчившись в якості виконавця і розуміючи, що потенційні покупці вже придивляються до Євгена, в березні контракт було подовжено.
Несподівано швидко Макаренко стає основним гравцем і одним з кращих в чемпіонаті Бельгії на своїй позиції. Здавалось би, чому б йому не повернутись до збірної України, але мабуть все ще дається взнаки його скандальне розставання з Динамо. Там такого не забувають.
То в чому унікальність Макаренка? Ледь не вперше український гравець залишає київське Динамо і йде на підвищення в своїй кар’єрі, а не починає нескічення вештання по орендах та заштатних клубах та чемпіонатах. Багато наших гравців намагались заграти в Європі, але здебільшого вони або приходили туди в статусі зірки і так і продовжували залишатись на звичному високому рівні (Шевченко, Ярмоленко, Лужний). Але практично нікому з наших легіонерів не вдавалось перейти в команду класом нижче Динамо чи Шахтаря, а звідти потім стрибнути кудись вище.
Отже, досвід Макаренка доводить, що життя після Динамо існує, а іноді крок назад – це просто підготовка до великого стрибка вперед. Головне не боятись залишити рідний дім та спробувати свої сили в значно більш конкурентному середовищі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
