З плином часу стають зрозумілішими мотиви тренерських вчинків Сергія Реброва, коли той перебував біля керма «Динамо». Сергія Станіславовича сварили за те, що він не розкрив потенціалу Лукаша Теодорчика, який після переїзду до Бельгії засяяв барвами майстерного бомбардира. Однак жаль стискав горло лише до моменту, коли Теодорчик проявив свою сутність і в Бельгії – сутність футбольного забіяки і нескореного режимом футболіста. Коли з Бельгії почали доноситися звістки про постійні конфлікти поляка з партнерами та тренерами, про різке зниження результативності, розмови стосовно помилок Сергія Реброва у роботі з Теодорчиком вмить затихли.
Щось схоже коїться і в площині конголезького нападника Дьємерсі Мбокані. Безальтернативно основним африканець був лише при Блохіні. В той час можна було навіть не працювати на тренуваннях – перепусткою до основного складу слугувала репутація класного форварда. При Реброві Мбокані також розпочав за здоров'я, але згодом перестав викладатися, що зумовило його конфлікти з вимогливим наставником. Цим і пояснюються мотиви оренд і перебування Дьємерсі в глибокому резерві.
Одним з перших рішень Хацкевича після призначення на посаду тренера «Динамо» було повернення деяких футболістів з оренди. Зокрема, і Мбокані. На старті сезону тренер покладав на Дьємерсі чималі надії, називаючи його найбільш класним і підготовленим нападником серед командної обойми. І тоді то була цілком логічна і обґрунтована думка. Мбокані виглядав класно, змушуючи колег-нападників рівнятися на його рівень.
Але якщо інші форварди працювали впродовж сезону, то Мбокані, - традиційно для себе, - розраховував «виїхати» на старому багажі (аналогічна ситуація спостерігалась при Реброві). Спершу Мбокані просто не реалізовував купу моментів (згадуються матчі проти «Марітіму» і «Вереса»), потім отримав травму, період лікування і відновлення від якої радше нагадував курортний відпочинок, аніж роботу над собою професійного спортсмена; а зараз банально не готовий, виглядаючи на полі не класним і моторним форвардом, а вайлувато-лінькуватою тінню самого себе. Тому дивно чути від Мбокані слова про «новий хороший контракт».
Тут актуальна приказка, за якою «горбатого виправить лише могила». Практика показує, що Дьємерсі не готовий постійно тримати себе в руках, віддаючи останні сили задля добробуту команди. З неможливістю прогресувати… та де там, з неможливістю хоча б триматися на одному своєму рівні Мбокані у «Динамо» немає сенсу й далі йти одним шляхом. Розумніше буде зробити ставку на тих, хто ще не вичерпав свого потенціалу і готовий працювати з самовіддачею.
Мораль проста. Навряд чи вболівальники «Динамо» сильно засмутяться, якщо клуб не продовжить контракт із Мбокані.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
