Думка. Чому Суркісу потрібно продати «Динамо»

Динамо Київ 27 Квітня, 15:17 1042
Думка. Чому Суркісу потрібно продати «Динамо»
Вже близько десяти років у грі та розвитку київського «Динамо» не помітно суттєвого прогресу.

Depo.Сектор наводить аргументи, чому президенту «Динамо» Ігорю Суркісу потрібно продати клуб.

Досягнення. Ігор Михайлович фактично керує київським клубом з червня 2002 року, а суттєвих успіхів в єврокубках вболівальники так і не дочекалися. Так, можна пригадати шість чемпіонств, ще шість разів «Динамо» ставало володарем національного Кубку, але основний критерій, за яким оцінюють рівень клубу - це в першу чергу Ліга чемпіонів. Якщо ж у Лізі Європи можна записати в актив півфінал турніру в далекому 2009 році, то з Лігою чемпіонів останні подвиги пов'язані ще з покійним Валерієм Лобановським.

Навіщо «маринувати» команду на внутрішній арені, коли футболістам стає нудно і вони перестають прогресувати?

Фінансування. В засобах масової інформації періодично з'являється інформація про фінансові проблеми Ігоря Суркіса. Не важко пригадати судові справи з Національним банком минулого року, коли рахунки «Динамо» були на якийсь час «заморожені». Потім з'явилась інформація про «відмивання» коштів з екс-нардепом втікачем Онищенком.

Декілька днів тому президент ФФУ Андрій Павелко зробив заяву, що Ігор Суркіс позичає гроші в олігархів, щоб безперебійно фінансувати клуб. А ще живе та дуже насторожує справа ДЮСШ «Юність» та трансфер Андрія Ярмоленка в «Боруссію», адже ціна «платежу солідарності» складає мізерний відсоток від загальної суми, за яку лідер киян перейшов в стан «джмелів». Але й по цій статті витрат виникають скандали і додаткові питання до президента киян.

Всім відомо, що футбол в Україні є відверто збитковим, а гучні трансфери в «Динамо» бувають досить рідко, тому виникає питання - навіщо мучити себе та вболівальників клубу.

Менеджмент. Ні для кого не секрет, що всі успіхи клубу залежать від професійного керівництва. Генеральний, фінансовий, спортивний директори повинні працювати в одному руслі і на користь команди. Селекційна служба повинна знаходити таланти у різних куточках світу і «витягувати» їх звідти за адекватні кошти. За останні роки цього всього в структурі «Динамо» і близько не прослідковувалось, адже всі ланки в клубі були зайняті колишніми «динамівцями», чи хорошими товаришами Ігоря Суркіса.

Важко пригадати, коли київський гранд очолював тренер без «динамівського серця», або не з пострадянського простору. Важко говорити про якийсь прогрес з такими кадрами в системі клубу і з радянським підходом до управління.

Чи не єдиною «білою» плямою за останній період історії стала співпраця з екс-менеджером «Металіста» Євгеном Красніковим. Але Красніков ефективний тільки тоді, коли президент готовий витрачати чималі кошти, а це не при сьогоднішніх реаліях української економіки та футболу.

Перспектива. Важко говорити про майбутнє «Динамо», адже рівень УПЛ нікчемно низький, а про успіхи у єврокубках мова взагалі не йде. В киян будується нова команда, відкрилось чимало талантів таких як Циганков, Шапаренко, Шепелєв, Буяльський. Але насправді практично неможливо спрогнозувати, коли ця молодь по-справжньому «вистрілить» і зможе стати грізною «зброєю» в протистоянні з іменитими суперниками.

Тож в найближчому майбутньому заробити на команді навряд чи вийде, виграти міжнародний трофей також з розділу фантастики. Тримати клуб заради бренду не зовсім доцільно і бізнесмен Ігор Суркіс повинен це розуміти в першу чергу.

Любомир Чотирбок