На перший погляд все виглядає доволі логічно. Основний воротар луганського клубу Андрій Лунін сидить на чемоданах. Постійно пишуть про інтерес до молодого воротаря із боку іноземних клубів. Особливо сенсу для «Зорі» тримати його немає. В клубі розуміли, що на цьому кіпері можна заробити, тому свого часу пожертвували Олексієм Шевченком, який поступився місцем у воротах новачку. Зимою «Зоря» не продовжила контракт із Олексієм та запросила майже 2-х метрового бразильського воротаря Луїса Феліпе. Я так розумію, що він розглядається, як потенційна заміна Луніну. Зараз йому дають шанс на адаптацію в новій країні та місцевому футболі. Бачив його очно в ділі в матчі дублюючих складів «Динамо» та «Зорі». Поки що він залишає доволі слабке враження. Є проблеми із координацією, вибором позиції. Один із голів Ахмед Алібеков забив йому просто пробивши воротаря (бразилець виставив руки під удар, але м’яч все одно залетів у ворота). Поки важко сказати, чи це адаптація, чи просто такий рівень бразильського велетня. Воротарю дуже важко завоювати місце у складі, а молодому воротарю та ще й легіонеру - тим паче. Досвідчений Олег Чуває грає дуже мало, тому немає нічого дивного в запрошені до «Зорі» ще одного воротаря.
Махарадзе – молодий (25 років), талановитий воротар, який ще може прогресувати та із часом бути проданий до більш сильного чемпіонату та клубу за хорошу суму. Він повністю адаптований до реалій УПЛ. Час на розкачку йому навряд чи потрібен.
Як показує історія, «Олімпік» доволі легко відпускає гравців. В команді Махарадзе із початку своєї кар’єри. Взяв (та віддав) все, що тільки міг. Йому потрібні нові виклики. До того ж в команді Санжара є доволі хороший другий номер Артем Кічак. Також можна подумати про повернення свого вихованця, чемпіона Європи у складі збірної U-19 в 2009 році Ігоря Левченка. В Маріуполі він тільки третій воротар.
«Олімпік» міг відпустити свого голкіпера раніше. Був інтерес із боку польських клубів. Залишався крок до іспанського «Луго» із Сегунди. В цій команді вже грає один українець - Василь Кравець. Але трансфер так і не відбувся. Контракт Махарадзе із клубом закінчується влітку цього року. Мені дуже дивно, що не самий багатий клуб в Україні, якому потрібно витрачати кошти на оренду в Києві, відпускає своїх провідних гравців без компенсації. Але, як то кажуть, менеджменту видніше.
Для Махарадзе «Зоря» - це можливість вийти на новий рівень, поборотися за медалі, засвітитися в єврокубках. Спробувати зачепитися за шанс в збірній. Троє останніх воротарів «Зорі» (Микита Шевченко, Олексій Шевченко та Андрій Лунін) викликалися до лав збірної. Тому це для нього безперечно крок вперед.
Заурі Махарадзе є вихованцем саме «Олімпіка». Такий скромний клуб має доволі хорошу власну школу. Звідси вийшли: Дмитро Гречішкін та Дмитро Хомченовський. Грав Махрадзе за молодіжну збірну України часів Сергія Ковальця. Скоріше там був резервним воротарем. В клубі пройшов всі щаблі: від молодіжних команд до УПЛ. Разом із командою вже виступає четвертий сезон на найвищому рівні в Україні
Мені доволі важко розумітися на воротарських аспектах. Це тонка тема. Тому я попросив дати характеристику та окреслити перспективи Махарадзе свого друга Реджепа Йлмаза. Він тренер воротарів. Свого часу працював в академії «Бешикташу», таборі «Ліворно».
«Махарадзе – доволі перспективний воротар. Він може далі розвиватися, якщо буде мати відповідні умови та мотивацію. На рівні теперішньої команди, все що міг, він вже взяв. Потрібно рухатися далі у пошуках прогресу. Вважаю, що Заурі – воротар сучасного типу, може досягти багато у футболі, якщо буде працювати над вдосконаленням своїх сильних сторін та над недоліками. Махарадзе гарно грає на виходах, стрибучий, має хорошу реакцію, вдало діє на виходах та на лінії, має воротарський інстинкт. Що дуже важливо, вміє грати ногами. Не просто допомагає захисникам виходити із-під пресингу, але і починає атаки. Головний недолік – нестабільність. Може видати супер-матч, а може провалитися. Над цим потрібно багато працювати. Психологічно нестійкий. Не має якостей лідера. Якщо справи команди йдуть не кращим чином, то і воротар не виручає. Вважаю, що перехід до «Зорі» - крок уперед для Заурі. Воротарі, які переходять до луганського клубу мають прогрес. Місцеві тренери вміють працювати із воротарями. В першу чергу в області психології. Сподіваюся, що Заурі на новому місці буде прогресувати та отримає виклик до збірної України».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
