Метра європейського тренерського корпусу немає з нами понад півтора десятиліття. Головним завданням для вдячних нащадків є створення максимально детальної картини його творчої долі. Одним із напрямків цього є систематизація кар’єри Лобановського у статистичному вимірі, іншими словами, ми повинні підрахувати бодай офіційні матчі, проведені командами, очолюваними Полковником.
І тут суперечливих моментів вистачає! Отже, де різнобій інтерпретацій?
— одразу треба визначитися з поняттям «головний тренер команди»: це особа, котра відповідає за результат, не беручи до уваги різні чинники, тобто якщо певний фахівець офіційно призначений наставником, саме його слід вважати «кермовим» навіть у тих матчах, де він не був фізично присутній (через хворобу, відрядження за кордон), або, наприклад упродовж періодів, коли не проводив тренування;
— нижченаведений перелік офіційних турнірів є дискусійним, оскільки чимало статистиків поставлять під сумнів надання відповідного статусу турніру газети «Советский спорт» 1977-го, всесоюзній Динаміаді або Кубку чемпіонів Співдружності;
— у таблиці враховано три технічні рахунки в поєдинках, які насправді не відбулися: а) з одеським «Чорноморцем» у Кубку Федерації футболу колишнього СРСР (23.04.1989, «–:+»), б) із тбіліським «Динамо» в Кубку Союзу (15.03.1990, «+:–»), в) із запорізьким «Торпедо» в Кубку України (11.03.2000, «+:–»);
— також ураховані голи в зустрічах, результати котрих були анульовані: а) у чемпіонаті СРСР з тими ж тбілісцями (23.05.1976), коли 1:0 для наших за кілька днів перетворилися на «–:+», б) у розіграші всесоюзного Кубка з камишинським «Текстильником» (03.08.1990), де «біло-сині» розтрощили гостей 7:1, але внаслідок махінацій радянської Федерації були «нагороджені» технічною поразкою «–:+»;
— найперша зустріч, до котрої динамівців офіційно готував метр, відбулася 20 жовтня 1973-го у Львові з «Карпатами» (нічия 0:0), хоча, за спогадами тодішніх футболістів, лише напередодні виїзної гри в західнонімецькому «Штуттгарті» (12.12.1973, поразка 0:3) «біло-сині» провели дебютне тренування, що ним керував саме Лобановський;
— останній матч «Динамо» з метром на чолі також є дискусійним: у таблиці таким визнано трагічний поєдинок у Запоріжжі з «Металургом» (07.05.2002, перемога 3:1), після котрого Валерій Васильович майже не приходив до свідомості, при цьому деякі статистики вважають (і загалом мають слушність!) завершальним київський поєдинок із симферопольською «Таврією» (12.05.2002, нічия 0:0), де командою кермував уже Олексій Михайличенко;
— окремим моментом є статистика Лобановського на Аравійському півострові: там він провів половину десятиліття, працюючи з двома збірними, і в обох випадках маємо справу з країнами, які, кажучи м’яко, не надто переймаються футбольною статистикою, тому наведені нижче дані треба провести через максимальну перевірку.
Взагалі ж чимало епізодів у професійній кар’єрі метра можна по-різному трактувати, зокрема, під кутом зору «чи був наставником у такий-то період часу». Тож пропонуємо вважати наведену нижче таблицю базою для подальших пошуків і аналізу.
Поки ж констатуємо: за 34 роки на тренерській стезі команди Валерія Васильовича Лобановського провели 1317 офіційних матчів!
[* Розіграш Кубка сезону-1986 відбувся в рамках матчу чемпіонату СРСР 1987 року, куди ввійшли всі цифрові показники.]
Володимир Баняс, спеціально для офіційного сайта УПЛ.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
