«Тренер дає свободу на полі»
- Романе, у тебе в кар'єрі була колись така серія?
- Ні. Хороші відрізки, звичайно, траплялися, але так, щоб в кожному матчі відзначатися результативною дією, - не було.
- Ти набрав хорошу форму?
- Справа не тільки в цьому. З'явилася впевненість - тренер дає грати і не обмежує мене в моїх діях. З'явилася свобода на полі. Я почав краще розуміти партнерів, а вони мене. Налагодилися комунікації, а в перший рік у Бельгії з цим вистачало проблем.
- Ти постійно граєш на своїй улюбленій позиції?
- Так. Переважно ми діємо з одним нападником, і я розташовуюся під ним. На місці десятки.
«У нових власників амбітні плани»
- За тур до фінішу чемпіонату Сент-Трюйден втратив всі шанси на потрапляння в Лігу Європи. Таке завдання перед вами стояло?
- Загалом-то, ні. У ЗМІ писали, що наші нові власники цього хочуть, але на початку сезону в це вірилося насилу. Не бракувало всяких нюансів, пов'язаних із перестановками в клубі і в тренерському штабі. Все це, мабуть, заважало концентруватися на грі та показувати стабільний футбол. У 2018 року ситуація налагодилася, але нам не вистачило буквально однієї перемоги - і для того, щоб потрапити до першої шістки, і для того, щоб виграти групу на другому етапі чемпіонату.
- У ваших японських господарів амбіції великі?
- Так, це вже помітно по тому, що поліпшуються умови на клубній базі. Керівники хочуть, щоб команда постійно потрапляла до першої шістки і протягом трьох років вийшла в Лігу Європи. Можливо, навіть новий стадіон побудують, поміняють наше штучне поле на натуральний газон. Домашні матчі ми поки проводимо на синтетиці. Так що плани у них дійсно серйозні.
- У тебе, мабуть, теж. Залишишся в Сент-Трюйдені на наступний сезон?
- Мій контракт з клубом діятиме ще один рік, але десь місяць тому керівники вже цікавилися моїм бажанням підписати нову угоду. Я сказав, що поки хочу зосередитися на грі, попросив перенести цю розмову на літо. Повернуся з відпустки - потім буде видно.
- Тренери збірної України вже оголосили список легіонерів на найближчі матчі. Чекав, що тебе покличуть?
- Звичайно, чекав. Хочеться туди повернутися, але не в якості рядового учасника тренувального процесу, а в статусі футболіста, на якого розраховують. Мабуть, поки рано, але я не сумую. Сподіваюся, що за національну команду ще зіграю.
«Хотів, щоб Динамо виграло хоча б Кубок»
- За подіями в УПЛ ти напевно стежиш. Привітав футболістів Шахтаря із завоюванням золотої дубля?
- Ні, поки нікому не писав. Та й переживав за Динамо, хотів, щоб команда виграла хоча б Кубок України. Не склалося, але я впевнений, що у киян ще все попереду. У них багато молодих виконавців, яким потрібно набратися досвіду. Втім, цій темі, як і іншим футбольним моментам, зараз приділяється не так багато уваги. Можливо, я вже від цього трохи відвик, але в Україні кожен день якийсь новий конфлікт. Прикро про це читати. Хочеться більше футболу, але на нього мало хто звертає увагу. Не можу зрозуміти, чому.
- У Бельгії взагалі не буває скандалів?
- Так всяке трапляється - судді, наприклад, теж помиляються. Різниця в тому, що тут про це сказали - і все. Більше до цієї теми ніхто не повертається. Думаю, просто культура інша. Навіть на полі так. Не так давно грав проти мене здоровий і злий захисник - всі 90 хвилин бив по ногах. Я теж намагався йому відповідати. Фінальний свисток, він підходить і каже: «Ти хороший футболіст». Ми потиснули один одному руки і розійшлися...
- У бронзової гонці УПЛ на кого ставиш?
- Питаєш! Звичайно, переживаю за Ворсклу. У моїй рідній команди такий шанс повторити досягнення 1997 року і завоювати медалі. Знаю, в якій непростій ситуації опинилися футболісти, тренери та персонал колективу, тому вважаю, що вони заслужили на такий успіх. Нехай в суботу в очній зустрічі з Зорею це доведуть. Я впевнений, що стадіон буде заповнений, а в Полтаві вміють вболівати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
