Офсайд, невловимий для ока, або проблеми з нормативами з бігу? Як Комітет арбітрів покриває помічника судді

Динамо Київ 15 Травня, 16:04 1291
Офсайд, невловимий для ока, або проблеми з нормативами з бігу? Як Комітет арбітрів покриває помічника судді | 19-27
​Вчора Комітет арбітрів Федерації футболу України випустив чергову статтю свого ноу-хау під назвою Post scriptum. Нагадаю, що це рев'ю від КА всіх дискутабельних моментів матчів УПЛ.

Одним з найбільш резонансних рішень був єдиний гол Шахтаря в ворота Вереса, що виявився чемпіонським.

Гол був забитий після незафіксованого офсайду «гірника» Ісмаїлі. Офсайду очевидного, чистого. Здавалось би, немає про що дискутувати – помилка асистента арбітра на лінії.

Але ні – український Комітет арбітрів іншої думки. Що відбувається дуже часто – КА дуже часто має власну думку, яка розходиться з думкою багатьох вболівальників, журналістів, експертів у питанні суддівства.

Виявляється, що:

«Зі стоп-кадру видно, що цей гравець майже на лінії із передостаннім захисником і його ймовірне положення поза грою є нескінченно малим та таким, що його не може вловити людське око (його можна встановити лише після вивчення відео). АА № 2 не фіксує це положення, виконуючи інструкції УЄФА, які кажуть про те, що «у випадку сумніву − флаг не піднімай» («in doubt no flag»)».

Але жодного слова про те, що положення поза грою не може вловити людське око, яке... просто не бачить даного епізоду.

Асистент арбітра (Олександр Корнійко) елементарно не встиг за моментом та не добіг до місця, де він мав перебувати, приблизно два метри.

Мені стало цікаво, чи міг асистент арбітра фізично встигнути за епізодом чи швидкість футболістів була на рівні чемпіонів світу з бігу та суддя не мав шансів?

Давайте рахувати. Завдяки розмітці газону ОСК Металіст ми можемо порахувати відстань, яку подолав арбітр, а за допомогою секундоміру його швидкість.

Отже, половина поля поділена на 9 різнокольорових зон. Враховуючи, що приблизно вони рівні за розміром, на «людське око» ми можемо дізнатись ширину однієї лінії. При довжині поля 105 метрів виходить, що ширина однієї зони плюс-мінус 5,8 метрів. Дві зони це приблизно 11,6 метрів.

За допомогою відео ми можемо встановити наступне. Розрахунок можна почати з того моменту, коли Ісмаїлі розганяє комбінацію лівим краєм, а закінчити моментом офсайду.

Початок епізоду

Момент пасу на Ісмаїлі

Нескладні розрахунки показують, що асистент арбітра пробіг за цей час 12-13 метрів, секундомір показує з кількох спроб заміру більше 2-х секунд.

Наскільки мені відомо, чому є підтвердження і в різних джерелах в інтернеті, футболіст має вибігти 15 метрів з 2-х секунд, не більше, причому з нуля (арбітр вже був на швидкості). Тобто, швидкість атаки Шахтаря була прийнятною для того, щоб асистент встиг за епізодом (не говорячи вже про те, що це лише 5-та хвилина матчу).

Більш того, за цей час арбітр мав змогу подолати не 12-13 метрів, а всі 15 метрів, чого би вистачило для того, щоб опинитися там, де було потрібно опинитись – на одній лінії з захисниками. І побачити епізод з такого ракурсу.

Тоді б не було розмов про «офсайд, що не може вловити людське око».

Це очевидний офсайд, очевидна помилка асистента для будь-якої людини, що бачила футбол не лише по телевізору. І не потрібне ніяке «нелюдське око», щоб це побачити.

***

Чесно кажучи, важко зрозуміти, навіщо вкотре робити недолугі спроби виправдати помилки арбітрів, а не вказати на них. Тоді і самі арбітри розуміли би, до чого прагнути, а не дивувались, що за часів італійського кураторства ми не побачили жодного українського арбітра (чоловіка) в важливих турнірах.

Є підозра про те, що ця локшина лягає на вуха лише вболівальникам та журналістам, а арбітри та керівництво Комітету прекрасно розуміють, що це явна помилка асистента. І наступного разу такого асистента можуть попросити прийняти «правильне» рішення, тому що за нього ж заступились, а не покарали чи викинули з еліти.

Сподіваюсь, це так і залишиться лише припущенням...