Не потрапивши на чемпіонат світу 2018, Україна наче втратила добрячу порцію самоповаги та індивідульності. Опісля завершення кваліфікаційного раунду з календарем збірної коїться щось неймовірне. Схоже, ФФУ забула про первинну і головну функцію національної збірної – відстоювати футбольні інтереси всієї нації.
Товариський матч зі Словаччиною у Львові пройшов на «ура», адже Галичина давно не відчувала подібних футбольних емоцій («Арена Львів» переживала дискваліфікацію на матчі збірної України). А ось два поєдинки на старті 2018-го календарного року з точки зору організації залишили чергову пляму на репутації чиновників з ФФУ. Не ми, а нас… Нашу збірну учасники майбутнього чемпіонату світу банально «зняли» під свої вимоги і потреби, майже не враховуючи інтересів іншої сторони.
Марбелья і Льєж. Але проблемою стали не лише місця проведення поєдинків. Справжнє знущання над тими, хто турбується за долю збірної України, крилося у деталях поєдинку з японцями. 15:20 – час, адаптований явно не під українських вболівальників (у Японії то був вечір, що дозволило їхнім вболівальникам комфортно переглянути поєдинок після робочого дня). А титри, що відділяли вкладки з повторами від прямого ефіру, вміщували бридкий для українського ока напис «Road to Russia». Ні ретранслятор, ні Федерація, ні жоден член збірної України на ганебну для нас витівку японців уваги не звернули. Вірно, зняли ж бо нас.
Та й не вигідно було залишати плями на іспано-бельгійському сонечку, в якому члени Федерації зі своїми сім'ями купилася в той час, коли в України панувала негода.
Новий цикл матчів збірних – нова історія. Проти збірної Марокко українці зіграють у Женеві, а проти албанців матч взагалі може не відбутися. Бо Швейцарія не дає дозволу на проведення поєдинку на її території у зв'язку з оформленням документів, а в якості запасного варіанту «агент» обрав стадіон у Франції, який не відповідає елементарним вимогам професійних команд. Агент незалежний і абсолютно не підвладний ФФУ, про що заявив шановний Андрій Миколайович Шевченко («Федерація не має до цього ніякого стосунку»).
Це навіть не удар по самолюбству. Це щось більш принизливе. Промовчавши в ганчірочку в ситуації, коли стосовно нас знехтували будь-якими нормами нейтралітету, зазвичай характерними для товариських матчів, цього разу ФФУ прогнулася перед сумнівної якості агентом, який не в змозі належним чином оформити пакет документів не на один, а на два матчі.
Як пояснити пасивність структури, керованої Павелком, в питанні організації матчу з албанцями? Чому ФФУ не має відношення до формування календаря своєї команди, віддаючи узди правління в руки стороннім людям? І скільки коштів у статтях на організацію матчів, якими займається один-єдиний агент, зазначено у графі витрат ФФУ? І скільки приватних рейсів уже замовлено до Швейцарії? І коли нарешті об український футбол припинять витирати ноги?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
