Чому збірна не грає товариські матчі вдома? Питання, які не сподобаються ФФУ

Футбол України 30 Травня, 15:37 1314
Чому збірна не грає товариські матчі вдома? Питання, які не сподобаються ФФУ | 19-27
Зі збірною України коїться щось неймовірне і чим далі –​ тим гірше. Схоже, ФФУ забула, що головна функція національної команди – відстоювати футбольні інтереси України та вболівальників «жовто-синіх».

Пропонуємо вам подивитися, де збірна України грала товариські матчі за період керування ФФУ Андрія Павелка:


Виходить красномовна статистика – 0 виїзних матчів, натомість шість ігор на нейтральному полі при п'яти спарингах у рідних стінах.

Для порівняння, за час президенства Анатолія Конькова (вересень 2012 – березень 2015) із восьми товариських матчів, п'ять відбулося в Україні.

Два спаринги пройшли на нейтральній території: з Болгарією у 2012-му році та США у 2014-му (матч припав на період Революції гідності, тому цілком очевидно, чому гра відбулася за межами країни). Ще один матч відбувся на території іншої команди – у 2012 році збірна України у Софії зіграла з Болгарією. З того часу це останній товариський матч, який відбувся на теренах суперника.

Виникає логічне питання: чому тепер так багато матчів проходять на нейтральному полі, якщо в Україні з часів Конькова безпечно.

Але, швидше за все, безпека не стоїть на першому місці для функціонерів ФФУ. Для них важливіший комфорт. Причому мова йде про їхній власний комфорт. Усі ми пам'ятаємо, як під час двох останніх товариських матчів у Іспанії та Бельгії члени федерації зі своїми сім'ями відпочивали у сонячній Марбельї. Цікаво, скільки приватних рейсів (не виключено, що за рахунок федерації) уже замовлено до Швейцарії на матч проти Марокко?

Якщо ж мова, все-таки, стоїть про якісну підготовку команди до матчів у хороших погодніх умовах та з кращою інфрастуктурою, тоді ми, вболівальники, зможемо згодом запитати президента ФФУ, головного тренера і саму команду: «Де результат?».

Хоча «прикриватися» якісною закордонною інфрастуктурою наші футбольні функціонери не зможуть. Матч проти албанців може не відбутися якраз саме через це. Швейцарія не дає дозволу на проведення поєдинку на її території у зв'язку з оформленням документів, а в якості запасного варіанту «агент» обрав стадіон у Франції, який не відповідає елементарним вимогам професійних команд. Зауважте, агент незалежний і абсолютно не підвладний ФФУ, про що заявив Андрій Шевченко: «Федерація не має до цього ніякого відношення». Шкода, що Андрію Миколайовичу доводиться виправдовувати нераціональні дії ФФУ.

Знову ж таки, якби акцент ставився на якість підготовки, то тут варто згадати й про рівень суперників. А він м'яко кажучи, останнім часом бажає бути кращим.

Проблемою є не лише місця проведення поєдинків. Справжнім знущанням над українськими вболівальники став час проведення товариського матчу з Японією. 15:20 – час, адаптований явно не під українських любителів футболу. Окрім того, варто розповісти про цінову політику на товариських матчах на нейтральних полях. На найближчу гру з Марокко у Женеві найдешевший квиток коштує 30 євро.

Що ми маємо? Виходить, що 6 матчів вже зіграли на нейтральному полі, ще 2 у черзі – і результату немає. Так і не з'явився кістяк команди, викликаються резервісти та ігноруються дійсно якісні гравці, які зараз у формі та добре допомогли своїй команді не тільки в 1 матчі, а й протягом сезону: Гармаш, Безус, Нойок. Тут ви можете подумати, що збірна України не резинова і місця всім не вистачить, однак Андрію Шевченку під час нинішнього збору у Харкові, щоб провести повноцінне тренування, довелося залучити гравців «Металіста 1925». Напевно, чи не вперше, можна погодитися з Віктором Леоненком, який сказав, що скоро у збірну почнуть брати людей з вулиці.

Для кого наша національна команда грає? Коли нарешті український футбол перестане бути схожим на посміховисько, а ФФУ не буде видавати себе за клоунів?

Насправді у журналістів та вболівальників виникає багато питань, на які, схоже, ніхто не дасть відповіді.