Микола Павлов: «Якби був жінкою і не мав грошей – став би повією»

Футбол України 4 Червня, 22:09 1157
Микола Павлов: «Якби був жінкою і не мав грошей – став би повією» | 19-27
Голова всеукраїнського об'єднання тренерів Микола Павлов розповів, чим би зайнявся, якби на день став дівчиною.

Про 3 способи зняти стрес

Горілка, жінки та улюблена робота. Що б робив, якби став на один день жінкою? Якби у мене не було грошей – став би повією. І задоволення отримуєш, і гроші. Хіба це погано? Боляче ж не роблять.

Про квартири для гравців та новосілля

Був такий Олег Бараннік, який забив 2 голи у ворота Динамо Бухарест та приніс Ворсклі путівку в груповий етап Ліги Європи. Після гри я на емоціях пішов до Бабаєва та кажу: «Він вже відпрацював гроші, які у нього вклали. Давайте купимо йому квартиру». Він задумався. Я знову: «Якщо ви не купите, я куплю. Як це буде виглядати – головний тренер купує квартиру гравцю?».

Він погодився. Вибрали квартиру – готову, з меблями, ремонтом. Приїхав його дідусь, який його виховував, оскільки мама була на заробітках за кордоном. Дідусь запросив мене на новосілля. Я йому телефоную і питаю: «Є у вас картопля? – Є. – Ковбаса? – Є. Капуста, огірки? – Є. – А я принесу з собою спиртне.

Приїхав, взяв дорогу пляшку горілки – дід такої і не бачив ніколи. От ми за години півтори десь 750 на двох і випили. Потім дід Баранніку і каже: «Микола Петрович для тебе як батько. Тому завжди слухайся його». От мене не стало в команді – і Баранніка не стало.

Про стеження за Шевченком

Казав Сабо, що Шевченко не спить ночами, а мій водій згодом заявив, що він гасає на автомобілі. А після цього приїжджає і тиск міряє – звісно, що він буде високий. А Сабо вважав, що він не ночував вдома. Щоб переконатись, я приїхав до ДАІшників і попросив їх наступного разу зупинити його.

Про фінансування у Дніпрі

Леоненко забив за Динамо гол. Приватбанк дав йому премію. А він же тільки був заснований. Я прийшов у офіс та записався на прийом до Тігіпка, який був керуючим банку в Дніпрі. Сиджу, чекаю, мене не кличуть. Тут виходить водій Тігіпка, який мене впізнав та провів до Сергія Леонідовича.

Я йому розповів, що у Дніпрі є молоді та хороші гравці. Чому би повинні платити комусь чужому, якщо у нас є свої хлопці? Запропонував йому познайомити його з командою та трохи допомагати хлопцям. Спитав його: «Які вам гравці подобаються»? Він обрав 5-х. Я йому запропонував фінансувати їх додатково, а якщо хтось із них поїде за кордон, то він отримає 10-15%. Ось так і переконував.

Про те, яким клубам відмовляв

Динамо Київ відмовляв. Шахтар пропонував – я навіть у переговори не вступав. Це ще до Яремченка було. Таврії теж відмовляв, коли працював у Маріуполі. Навіть Григорій Суркіс та Лобановський мені телефонували стосовно переговорів з Шахтарем. Валерій Васильович здивувався, що я відмовився.