Час Красникова. «Динамо» повертається до бразильців

Динамо Київ 9 Червня, 20:17 3629
Час Красникова. «Динамо» повертається до бразильців Фото: fcdynamo.kiev.ua
«Динамо» повертається до бразильців. Чи буде ця спроба вдалою?

Чи буде ця спроба вдалою?

Навіть не було сумнівів, що першим новачком Динамо після запрошення Євгена Красникова стане бразилець. Ну ще міг бути аргентинець. Зважаючи на його досвід в Металісті, інші варіанти відповіді навіть не розглядались.

Красникова запрошували до Динамо не саме для цього, тобто не для того, аби повернутись на бразильський трансферний ринок. Хоча туди Ігор Суркіс не заходив від часів Андре та Дуду, які переходили до Динамо у якості великих талантів, проте не змогли заграти в Києві. Відтоді єдиним новим бразильцем у складі Динамо був Жуніор Мораес, який декілька років до того грав в Україні. Мабуть, він все ж розчарувався в можливостях своїх людей знайти потрібне підсилення саме там.

Завданням Красникова було віднаходити сильних гравців за відносно невеликі гроші. Це лише співпадіння, що новачком виявився бразилець. Проте співпадіння цілком очікуване, зважаючи на те, що й сам Красников, й представники його команди (звичайно, він працює не сам, а має скаутів в Україні та в Бразилії) добре знають саме цей ринок.

Першим трансфером якраз і став Че Че — непоганий гравець за досить невеликі гроші. Це не молодий талант, якого потрібно декілька років розкривати, очікується, що він розпочне допомагати відразу.

Фото FC Dynamo Kyiv.

У самого Красникова дуже добра взаємодія з бразильцями. Не варто говорити, що він знайшов чи відкрив Клейтона Шав’єра, Марлоса чи Тайсона — вони були досить відомими гравцями в Бразилії. Але кожен все одно оцінює силу гравців лише після того, як він завгав в його чемпіонаті. Це стосується і АПЛ, і Бундесліги, і навіть УПЛ. Той же Дуду може бути скільки завгодно сильним гравцем в Бразилії тепер, але в Україні його вважатимуть слабким, адже він не зумів показати себе в Динамо. От і виходить, що Марлос — сильний футболіст, а Дуду — ні.

Те, що Динамо більше п’яти років не купувало бразильців, не просто примха президента киян. Якраз у киян була дуже погана взаємодія з бразильськими футболістами. В історії Динамо найкращими та найбільш корисними бразильськими легіонерами можна називати Діого Рінкона, Даніло Сілву, Бетао. Ці імена для Бразилії мало що означають, вони не дуже відомі. Принаймні це точно не Клебер, Дуду чи навіть Гіл’єрме.

Те, що тепер за покупку бразильців буде відповідати інша людина, не стане автоматичним вирішенням проблеми. Й колишні скаути та відповідальні за трансфери привозили до Києва сильних гравців звідти, але їм не вдалавалось закріпитись в Динамо.

Важливо не те, хто купує футболіста, а те, хто буде шукати йому місце на полі та відповідати за його адаптацію.

Фото FC Dynamo Kyiv.

Той Металіст, або Шахтар завжди були протилежними прикладами до Динамо. В Харкові та Донецьку і клуб, і головні тренери Мирон Маркевич та Мірча Луческу обожнювали бразильців, що дуже сильно допомагало в адаптації. Клуби завжди допомогали їм, багато чого дозволяли за межами поля, а тренери цих команд будували гру команди навколо. Більше того, й Маркевич, й Луческу не приховували того, що вважають бразильців кращими футболістами за українців. Нехай так воно і є насправді, але тут ситуація в іншому — різниця Динамо та Металіста з Шахтерем в тому, що в в Києві не створювались тепличні умови для зростання гостей.

В Динамо з бразильцями ніхто ніколи не панькався: ні тренери, ні клуб, ні — особливо — партнери. Інколи в Динамо виникала атмосфера ворожості щодо легіонерів чи взагалі будь-яких новачків. Вони приходили до клубу, аби отримати місце в стартовому складі старожилів, фактично їх славу та гроші. Таке було і в Шахтарі, наприклад, але потім там була створена нова доктрина — вже бразильці стали фундаментом клубу.

Обидва підходи виглядають не зовсім правильними в плані створення нормальної системи всередині команди та клубної роботи. Правда десь посередині поміж підходами Шахтаря та Динамо. З одного боку новачкам та легіонерам не можна дозволяти всього, панькатись з ними, немов з дітьми, з іншого не боку й не потрібно прирівнювати їх до своїх гравців відразу після трансферів.

Новачків не потрібно водити за ручку, немов дошкільнят, чи відповідати на усі їх запитання чи потурати забаганкам. Проте їм точно потрібно допомагати хоча б у перший час.

Найкрасивіші квіти зав’януть, якщо їх просто висадити, але не поливати, не прополювати бур’ян чи не доглядати у якийсь інший спосіб.

Це для українців може бути правильний підхід, мовляв, це ж Динамо — ти повинен хотіти тут грати й показувати своє бажання. Захочеш — проб’єшся. Для легіонерів, й зокрема бразильців ім’я клубу нічого не означає. Як і тренери, які люблять брязкати своїми досягненнями та золотими м’ячами. В Динамо серед бразильців себе найкраще показали якраз ті, хто довів, що хоче грати саме за Динамо.

Період адаптації залежить від багатьох факторів, і часто не лише від бажання самого новачка, але й від поведінки представників клубу. Можливо, Че Че за своїм потенціалом є новим Клейтоном Шав’єром, але розкритись в Україні він може не більше за Дуду, якщо відношення до нього буде таким. Якщо в Динамо йому не допоможуть адаптуватись.

Метод виховання та спосіб, в який Олександр Хацкевич формує свої вимоги від гравців, говорить про те, що Че Че буде непросто показати себе в Києві.

Ігор Бойко