У цьому році збірна України провела чотири контрольні матчі і, здобувши дві перемоги при двох нічиїх, трохи поліпшила свою статистику під керівництвом Андрія Шевченка. Втім, на результати спарингів ми особливо звертати увагу не будемо. Постараємося, хоч це вже складніше, винести за дужки і силу суперників. Такі поєдинки як раз і потрібні для того, щоб остаточно відрепетирувати свою гру, налагодити зв'язки на полі і підготуватися вже до офіційних випробувань.
Збірна як і раніше прагне грати з позиції сили - точніше, контролю м'яча. У матчі з Марокко не вийшло - занадто вже різною була готовність команд. В інших поєдинках стиль не змінювався, причому в своїх позиційних атаках ми досягли певних успіхів. У зустрічі з Албанією всі чотири м'ячі провели після атак через центр, а це майже стільки ж, скільки в попередніх 16-ти матчах. Трохи бентежить мінімальне число забитих голів після атаки через правий фланг, але кращий бомбардир команди Андрія Шевченка - як раз правий півзахисник, який і ставив крапки. Побоювання викликає швидкий перехід з оборони в атаку. Кількість контратак трохи збільшилася, але звичка залишилася: спочатку м'яч під контроль, а потім думаємо, що з ним робити. Тему стандартів ми вже піднімали, але і тут є позитив - в останніх двох спарингах збірна після них не пропустила.
В атаці більше агресивності не стало, але це якщо просто судити за кількістю ударів по воротах. У зустрічах з Саудівською Аравією і Албанією їх було багато, в поєдинках з Японією і Марокко - мало. Плюс в тому, що в грі збірної стало більше єдиноборств в атаці, а футболісти, незважаючи на провальні епізоди в окремих спарингах, частіше зустрічаються з м'ячем в активній зоні. У чотирьох матчах, наприклад, ми завдали 47 ударів по воротах - і 72% з них справили з меж штрафного майданчика. Українці підвищили точність передач, але не збільшили числа гострих рішень. Але найцікавіше полягає в тому, що наша команда, незважаючи на всі розмови з приводу сили суперників, стала активніше працювати у відборі м'яча і трохи підвищила ефективність цього компонента.
Лідери збірної України залишилися ті ж, але вже зовсім скоро в компанію до Андрія Ярмоленко і Євгену Коноплянці може додатися Марлос. Півзахисникові Шахтаря вистачило менше півтисячі ігрових хвилин, щоб увійти в трійку кращих виконавців команди Андрія Шевченка по гострим пасам, виграним єдиноборств в атаці і вдалим обведень. З появою Марлоса в центрі поля у нас стали проглядатися проникаючі передачі в штрафний майданчик, хоча в цій справі досягли успіху і Руслан Малиновський з Миколою Шапаренко. Радує, що тренери стали довіряти футболістам, які живуть на поле грою, не бояться ризикувати і допускати помилки. В офіційних матчах ціна цих помилок буде, безумовно, зовсім іншої, але тепер-то ми точно знаємо, як і ким підсилити атаку і зробити її різноманітної.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
