Вражаючий і маловідомий факт: свого часу до Хуста приїздив найіменитіший футбольний клуб України. Ймовірно, це найяскравіший епізод у літописі районного футболу за півстоліття. Відбувся той епохальний поєдинок 7 червня 1988 року.
ЗВІТ МАТЧУ
«Кооператор» — «Динамо» (Київ) — 2:1.
Стало доброю традицією зустрічати в нашому краї кращих футбольних майстрів країни. Цього разу у нас гостювали 12-разові чемпіони країни з футболу — динамівці Києва, які на хустському стадіоні «Авангард» провели товариську зустріч з місцевим «Кооператором».
— Для нас цей поєдинок, — сказав перед матчем наставник хустян Іван Іванович Фляшко, — буде корисною репетицією перед матчем з одноосібним лідером другої зони республіканської першості — жидачівським «Авангардом».
— Ми зі свого боку, — поділився тренер киян, заслужений майстер спорту В. М. Колотов, — у цьому матчі хочемо перевірити молодих гравців, на яких розраховуємо у майбутньому.
Поєдинок пройшов за незначної переваги футболістів прославленого клубу. Кияни демонстрували високий клас гри, грали легко й елегантно. Але й хустяни не виступали в ролі «статистів». Вони також розігрували добре продумані, красиві комбінації і декілька разів були близькими до успіху. Рахунок в цьому матчі було відкрито на 21 хвилині нападником киян Юрієм Макаровим.
Перший тайм, таким чином, був за киянами. Друга половина гри пройшла вже за переваги гравців хустського «Кооператора». Нашим хлопцям, нарешті, на 67 хвилині вдалася результативна атака, яку влучним ударом завершив Олександр Ідяртов. Атаки «Кооператора» після забитого м’яча не вщухали ані на мить. І на 83 хвилині знову Олександр Ідяртов потужним ударом забив красень-гол, який рідко можна побачити в поєдинках команд вищої ліги. Голкіпер київського «Динамо» Олександр Мороз тільки розвів руками. Фінальний свисток арбітра Калмана Ожвата з Хуста зафіксував перемогу хустян з рахунком 2:1, яку по праву буде занесено в історію міського футболу» [«Ленінська правда» (тодішня назва «Вісника Хустщини») за 09.06.1988, №67, с. 8].
ЗІ СПОГАДІВ ОЧЕВИДЦІВ
Загальні дані
Влітку 1988 року збірна СРСР (переважно з футболістів «Динамо») відправилася на чемпіонат Європи. А дубль киян, отримавши від «Ференцвароша» подарунок — суперсучасний автобус, поїхав у турне Закарпаттям (у національній команді виступали земляки — Рац і Яремчук). Роз’їжджаючи містами Срібної Землі, автобус робив рекламу поєдинку в Хусті, на якому, за візуальною оцінкою, зібралося понад шість тисяч глядачів.
До «міста над Тисою» «Динамо» приїхало, вигравши попередні матчі: у Рахові — 10:0, у Великому Бичкові — 7:1.
Організатори
Фляшко Іван — граючий тренер «Кооператора».
Шутко Михайло — начальник команди.
Шутко Степан — директор стадіону.
Судді
Ожват Калман — арбітр у полі.
Ожват Тиберій — лінійний.
Орос Іван — лінійний.
«Хресний батько»
Мондич Василь Степанович, тодішній голова райвиконкому: був для «Кооператора», як Щербицький Володимир Васильович для киян.
Склад «Динамо»
Мороз (воротар), Шматоваленко, Корнієць, Горілий, Канчельськис, Стельмах, Погодін, Русин (закарпатець).
Склад «Кооператора»
Воротарі: 1-й тайм — Бонь Іван, 2-й тайм — Лотор Олександр; захисники — Ідяртов Олександр (лівий), Швець Богдан (правий), Довжанин Михайло, Мурга Михайло (центральні); півзахисники — Гецел Степан (лівий), Дячок Іван (правий), Фляшко Іван, Фречка Володимир (центральні); форварди — Джумурат Михайло, Бурч Михайло.
Голи
1-й тайм — Русин (15 хв., 0:1); у цей момент усі подумали про розгром.
2-й тайм — Ідяртов (1:1): відскік від гравця «Динамо», Ідяртов б’є з 16-ти метрів.
2-й тайм — Ідяртов (2:1): багатоходівка Дячок → Фляшко → Дячок → Ідяртов.
Події
По перерві мали місце дві перекладини після ударів Шматоваленка і Стельмаха.
До речі
Весь матч пройшов без ексцесів.
Постфактум
На обличчях динамівців був траур. У роздягальні — нотації Колотова. Віктор Михайлович казав молодим підопічним: «Ви усвідомлюєте, де граєте?! Це ж Закарпаття! Ви знаєте, скільки футболістів звідси виступали в Києві?»
Гості були настільки засмучені, що не прийшли на заготовлену вечерю.
Казуси
Напередодні гри було вирішено, що «Кооператор» віддасть киянам свою роздягальню на стадіоні «Авангард». У перерві захисник динамівців Шматоваленко, йдучи коридором, почав роздивлятися вивішені на стінах футбольні знімки. В якийсь момент він промовив: «А чого я тут не вишу?» На це його хустський колега Довжанин відповів: «Заслужиш — будеш!»
Що парадоксально, на республіканському ТБ у сюжеті про закарпатський вояж підопічних Колотова поразку в Хусті «забули» згадати.
На фото
Хустяни (зліва направо): нижній ряд — Дячок, Фляшко, Фречка, Ідяртов, Довжанин; верхній ряд — Орос, К. Ожват, Т. Ожват (судді), Мурга, Гецел (голова), Джумурат, Швець.
Розпізнані кияни (зліва направо): нижній ряд — Горілий, Стельмах; верхній ряд — Русин (за Швецем, невисокий і кучерявий), Канчельськис (крайній праворуч).
………………………
ПРОТОКОЛ
«Кооператор» (Хуст) — «Динамо» (Київ) — 2:1 (0:1).
7 червня 1988 року. Хуст. Стадіон «Авангард». 6000 глядачів.
Арбітри: Ожват К., Ожват Т., Орос (усі — Хуст).
«Кооператор»: Бонь (Лотор, 46), Ідяртов, Швець, Довжанин, Мурга, Гецел, Дячок, Фляшко, Фречка, Джумурат, Бурч. Тренер Фляшко.
«Динамо»: Мороз О., Шматоваленко, Корнієць, Горілий, Канчельськис, Стельмах, Погодін, Русин, Макаров… Тренер Колотов.
Голи: Ідяртов (67, 83) — Макаров (21).
………………………
УТОЧНЕННЯ
В газеті «Зоря Рахівщини» (номер за 07.06.1988) зазначено, що впродовж трьох днів (3-5 червня) київське «Динамо» зіграло: з «Говерлою» (Ясіня) — 3:2, із «Хіміком» (Великий Бичків) — 3:3, із «Карпатами» (Рахів) — 7:2.
Володимир БАНЯС
P. S. Автор статті висловлює щиру вдячність І. В. Дячку, М. М. Мурзі, Б. Я. Швецю та своєму батькові В. В. Банясу за цінну інформацію про хустський матч 07.06.1988; окрема подяка А. С. Кізлову за реставрацію фотографії.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
