- Вірні відчуття, що по-людськи одним з головних розчарувань минулого сезону для вас став вчинок Жуніора Мораєса? Навесні гравець запевняв, що не веде переговорів з «Шахтарем», а влітку, ставши вільним агентом, підписав з ним контракт...
- В плані ставлення до справи, хочу одразу наголосити, я по Мораєсові питань не було - він справжній професіонал. Однак з моральної точки зору сильно ньому розчарувався. Як тільки з'явилися чутки, що Жуніор ніби то домовляється з донецьким клубом, то вже підписав якийсь попередній контракт, я двічі запрошував його на бесіду. І це не те щоб два дні поспіль відбувалося - ми розмовляли з інтервалом майже в два тижні.
Мораєс все заперечував: нікому не вірте, тренер, я з вами, я динамівець. Потім його викликав президент - і почув все ті ж слова: я, мовляв, з «Динамо» до кінця, і з «Шахтарем» ніяких розмов не веду!
- Якщо ви не вірили в його переговори з «Шахтарем» - чому так рідко випускали Мораэса в кінці сезону? А якщо вірили - чому взагалі він з'являвся на полі?
- Мораєс грав нечасто тому, що здорово виглядав Артем Бєсєдін. А у нас рецепт простий: до складу потрапляє той, хто краще за інших проявляє себе в тренувальному процесі. Жуніор ж тоді пропустив перший збір в Іспанії і не пройшов повноцінної підготовки. Плюс - про себе нагадували старі травми, яких у нього виявилося не так вже й мало - спина, коліна, голеностоп...
Але ось вам ще один показовий приклад: коли ми обіграли «Шахтар» у Харкові, наше відставання скоротилося з шести до трьох очок. Мораєс вийшов на останні десять хвилин, а наступного дня на тренуванні раптом поскаржився на проблеми з коліном. І в подальшому став шукати причини, щоб поменше тренуватися і грати.
- Після того, як Мораєс оформив відносини з «Шахтарем», ви з ним жодного разу не спілкувалися?
- Навіщо? Він тепер футболіст іншої команди.
- Крім Мораєса пішов з «Динамо» ще один нападник - Дьємерсі Мбокані, на якого робили ставку з початку сезону. Було бажання його втримати - або запити футболіста явно не відповідали віку?
- Насамперед було необхідно прагнення самого гравця залишитися в команді. Він повинен був продемонструвати його в тренувальному процесі, але те, як гравець провів останній етап нашої спільної роботи, мене категорично не влаштовувало. Подальшої перспективи я просто не бачив. Мені потрібні мотивовані, голодні до перемог футболісти, а не гравці, чіпляються за свій останній контракт.
Тренуватися Мбокані не хотів - тільки грати. Футбол відійшов на другий план. А між тим, йому було відверто сказано: продовження контракту залежить від того, як він проявить себе у весняній частині сезону.
- З урахуванням того, що Максим Дегтярьов, який знаходиться на перегляді, навіть у спарингу з «Колосом» яскравого враження не справив, а Дмитро Білоног, який залишив табір команди буквально напередодні австрійського збору, більшою мірою виглядав потенційною заміною Дерлісу Гонсалесу, рішення не продовжувати контракт Дмитра Хльобаса, який закінчується 30 червня стало сюрпризом...
- Дегтярьов контракту поки не підписував: все буде залежати від того, як він покаже себе на австрійському зборі. Білоног провів з нами тиждень, але на його позиції у нас є хлопці і молодше, і перспективніше. Хльобасу ж клуб пропонував продовжити контракт, але він відмовився.
***
- Я не випадково трохи раніше згадав Гонсалеса. Чому він став у другій половині сезону так програвати конкуренцію за місце в складі, що президент «Динамо» Ігор Суркіс дав зрозуміти: при наявності гідних пропозицій клуб з цим гравцем готовий розлучитися?
- Парагваєць сам по собі досить сильний гравець, але і конкуренти у нього сильні - Віктор Циганков і Беньямін Вербич. Грає найсильніший, треба вміти терпіти, чекати свого шансу. Все видно в тренувальному процесі: якщо футболіст сильніше інших, я поставлю саме його.
- Повертаючись до нападників: у вас залишаються Бєсєдін, Назарій Русин і потенційний новачок Дегтярьов. Ця ситуація не скасовує, а, швидше, стимулює пошук форварда для посилення команди під єврокубки. Ніколи не грав у Європі 21-річний аргентинець Брайан Мансилья - він єдина кандидатура на цю позицію або все-таки Карлітос з «Вісли» і Гонсало Пасьєнсія з «Порту», інтерес до яких приписується «Динамо», вами теж розглядалися?
- (Посміхається). Ви зараз назвали стільки прізвищ... Ми ведемо переговори, і цілком може бути, що хтось з перерахованих футболістів знаходиться в нашому розширеному списку. Так, гостро стоїть проблема з нападником, але ми не можемо в цій ситуації взяти аби кого. Нам необхідний класний форвард, який вміє забивати м'ячі.
***
- Папа Гуйє відправився в Австрію, все ще перебуваючи на перегляді або вже з підписаним контрактом?
- Наскільки він потрібен «Динамо», покаже збір, в ході якого ми проведемо ще кілька спарингів, а в тренувальному процесі буде більше тактичної спрямованості. Поки я можу вам сказати, що Папа Гуйє пройшов медогляд і питань до нього у нас не виникло.
- Сенегалець підтримував форму, тренуючись з «Динамо» практично всю весну. У вас про нього склалася предметна думка?
- Я бачив його тільки в тренувальному процесі, а щоб судити, якою мірою він підходить команді, потрібно подивитися футболіста в іграх. На зборі випаде така можливість.
- У будь-якому випадку, Папа Гуйє навряд чи єдиний претендент на проблемну позицію центрального захисника. Рік тому, коли ми згадали в розмові Зурабу Очігаву, ви дали зрозуміти, що йому буде потрібно провести ще мінімум сезон в оренді, щоб дозріти для «Динамо». Дозрів?
- Те, що Очігава після повернення з «Олімпіка» тренувався з динамівським дублем, вже говорить багато про що. Якщо б ми бачили в ньому конкурента або заміну комусь з гравців пішли, він би, напевно, працював з нами. У кожного футболіста є свій рівень. А чи вирішить Зураб залишитися і грати за молодіжний склад або знову відправиться в оренду - йому вирішувати.
***
- Ще одне розчарування минулого сезону, мабуть Карлоса Самбрано. Ігор Суркіс каже, що ви дуже хотіли бачити цього футболіста в своїй команді, пам'ятаючи колишні його заслуги. Що, з вашої точки зору, пішло не так?
- Він, на жаль, не зумів через півроку повернутися на колишній рівень. Тому й брав участь лише в двох матчах за молодіжний склад.
- Є жаль, що розбіжності з Євгеном Хачеріді виявилися непереборними?
- Про Женю я вже багато говорив - і, напевно, не скажу нічого нового. Він втратив мотивацію і віру в партнерів - швидше за все, в цій ситуації йому було потрібне перезавантаження і новий виклик. Хачеріді й отримав його, підписавши повноцінний контракт з ПАОКом. Разом з тим наголошую, що у професійному відношенні у мене до гравця питань не було. Як футболіст він мене повністю влаштовував.
- Ви коментували протиріччя, які виникали з Хачеріді не дуже охоче, але після матчу з «Лаціо» в Лізі Європи повідомили, що футболіст відмовився вийти в кінці першого тайму на заміну. За щось подібне, до речі, недавно був вигнаний зі збірної Хорватії Нікола Калініч. Чи не цей випадок став точкою кипіння, після якої змінити ваше ставлення до гравця не в спортивному, а в людському відношенні стало неможливо?
- За людськими якостями мені Хачеріді не в чому дорікнути - у нас збереглися хороші стосунки. Тут, повторюся, проблема у відсутності мотивації. Десять років в одній команді, виграно чемпіонство і Кубок України. Зіграно безліч яскравих матчів. У «Динамо» він повністю реалізував себе, а для подальшого розвитку потрібно змінити обстановку. Важливо розуміти: Женя класний футболіст і хороша людина...
- І досить розумний хлопець. Неправі ті, хто стереотипно вважає його недалеким.
- Цілком з вами погоджуюся. Хачеріді дуже ерудований, багато знає. До речі про стереотипи: щоб грати на високому рівні, та ще й на такій відповідальній позиції, потрібно володіти не тільки футбольним, але і життєвим інтелектом. З цим у Жені усе в порядку.
***
- А що виявилося не в порядку у Александара Пантича?
- Він просто програвав конкуренцію іншим претендентам на цю позицію - Микиті Бурді, Тамашу Кадару, Артему Шабанову...
- Варіант з поверненням з «Бешикташа» Домагоя Віди за компанію з Денисом Бойко обговорювався насправді - чи це плід невгамовної фантазії моїх турецьких колег?
- Плід фантазії. З Домагоєм ми зберігаємо чудові стосунки і навіть спілкуємося час від часу. Можу вам точно сказати: в турецькому клубі проблем у Віди немає. У нього теж новий виклик, нова країна і новий чемпіонат. В «Бешикташі» він цілком щасливий. Але я, якщо бути до кінця чесним, від такого захисника не відмовився б! (Сміється).
- Бойко встиг до від'їзду з «Динамо» на альпійський збір залагодити формальності з колишнім клубом і підписати контракт. Однак крім нього у воротарській обоймі команди знаходяться Георгій Бущан, Артур Рудько, Володимир Маханьков і Максим Коваль, який повернувся з «Депортіво». Останній не полетів з командою до Австрії - значить, його знову чекає оренда?
- Коваль працює з молодіжною командою і займається своїм працевлаштуванням. Іншим чотирьом воротарям належить проявити себе на зборі.
- Сергій Рибалка, який повернувся з «Сівасспора» теж тренувався з дублем. Це говорить про те, що Че Че повністю закрив позицію, для посилення якої підписувався на півроку Руслан Ротань?
- З Сєрьогою у нас відбулася відверта розмова відразу після виходу команди з відпустки. І він мені прямо сказав: «Миколайович, я буду працювати з молоддю і шукати собі новий клуб». Всі крапки над «i» ми розставили відразу: людина чесно відзначила свою позицію - і жодних запитань у мене до Рибалки не виникає.
Що ж стосується Че Че, то навіть по спарингу з «Колосом» ви могли звернути увагу: цей бразилець з м'ячем на «ти». Він вміє грати у футбол, який хочеться бачити. В футбол, де присутні короткий і середній пас, довгі передачі, загострення... З якою грацією Че Че рухається на футбольному полі! Сподіваюся, що новачок додасть нам ефективності як в атаці, так і в обороні. А ще - бразильського шарму та інтелекту.
Вже довелося почути: йому 25, а він ще не грав у Європі, не викликався в збірну. Але ви ж чудово розумієте: у Бразилії кожен другий - футболіст, і запросити в національну команду всіх талановитих хлопців неможливо. А Че Че ставав рік тому найкращим гравцем чемпіонату. Потім в «Палмейрас» прийшов новий тренер - і поставив атакуючого гравця... правим захисником.
- Оригінальне рішення.
- Че Че розповів мені, що колись грав правого захисника, але було це, як кажуть, давно і неправда. А якщо ставити футболіст, який звик діяти в центральній зоні на фланг, конфлікт інтересів неминучий.
Досвіду гри в Європі у нього, повторюся, поки немає, тому ми налаштовуємо Че Че на те, що футбол тут більш контактний, жорсткий, агресивний. До цього слід бути готовим. Судячи з того, як він працює з м'ячем і приймає рішення, він швидко адаптується. Але і від нас багато в чому залежать темпи його звикання до наших умов. Ми повинні з ним побільше спілкуватися, жартувати, створювати навколо нього дружню атмосферу.
- Так, наші футболісти люблять спілкуватися з новобранцями, мови яких не знають. Навчають їх в першу чергу, скажімо так, словами нелітературної властивості - і ті демонструють нові знання в найнесподіваніший момент...
- Такі слова до них швидко прилипають. (Сміється). А Че Че, до речі, потрібні слова записує в блокнотик. І «доброго ранку» може вже сказати, і «приємного апетиту». Ну і, зрозуміло, на полі охоче спілкується з партнерами: «право», «ліво», «пас», «контроль».
Може, й опанує з часом мову. У нас був приклад інтелектуальних бразильців: той же Родолфу буквально через півроку заговорив російською як рідною, хоча і не займався з учителем. Та ж історія з Бетау.
- Серед ймовірних новобранців «Динамо» останнім часом називали Хорхе Карраскаля з «Карпат». Але слідом за чутками про його ймовірний переїзд до Києва з'явилася чутка, що тренери столичного клубу вирішили поки з трансфером почекати...
- (Знизує плечима). Не те щоб я стежив за ним предметно, але по весняній частині сезону можу сказати, що гравець він непоганий. Діє на позиції «десятки», плеймейкера. Однак у нас в цьому амплуа є свій Коля Шапаренко. Практика показала, що і для Вови Шепелєва це місце на полі рідніше, ніж в опорній зоні. При цих розкладах немає ніякого сенсу закривати іноземцем дорогу нашим молодим і талановитим хлопцям.
- Повертаючись до гравця, який не виніс конкуренції футболістам: Микита Корзун дійсно з дня на день перейде в «Утрехт»?
- Ми з ним недавно говорили на цю тему - і разом посміялися. Сказав йому: мовляв, читаю, що тебе в Голландію кличуть. Хороша країна, цікавий чемпіонат. А він мені: «Миколайович, я те ж саме читаю. Ось тільки немає в мене такої пропозиції...»
- Але варіанти-то у нього в принципі є?
- Є варіанти. І Микиті в його 23 роки треба розібратися, чого він хоче: грати у футбол або залишатися в дублі і просто отримувати гроші. Ми обговорювали цю тему - і я висловив йому свою думку: слід знайти команду, в якій буде постійна ігрова практика, і продовжувати розвиватися.
- І на завершення: новий чемпіонат «Динамо» доведеться починати матчем з «Ворсклою» при порожніх трибунах...
- Це вже якесь дежавю. Можливо, ви мені поясніть, чому у нас грає без глядачів тільки «Динамо», якщо вболівальники «Шахтаря» ведуть себе на трибунах набагато агресивніше?
Хочу через пресу звернутися до наших фанатів. Ваша підтримка нам дуже потрібна, а енергія пристрасного вболівання передається гравцям, заряджаючи їх позитивними емоціями. Але разом з тим важливо пам'ятати про відповідальність за свою поведінку, адже страждають в результаті і футболісти, і вболівальники, а карають без розбору весь стадіон.
- УЄФА лише у виняткових випадках вдається до закриття трибун стадіону. В його арсеналі, наприклад - дискваліфікація окремих секторів. Як гадаєте, чому наша федерація не переймає досвід, а переважно рубає з плеча?
- Всі ми добре розуміємо, чому це відбувається, а «Динамо» є для ФФУ особливим подразником. Якщо говорити про конкретний випадок, то обурення публіки спровокувала в кінцівці матчу з «Шахтарем» груба гра Веллінгтона Нема - він з ризиком травми пішов у ноги Циганкову і отримав за цей невиправданий вчинок всього лише жовту картку.
Всім відомий телеканал пізніше вивернув ситуацію навиворіт: мовляв, це Циганков сам спровокував свого суперника! Що ж стосується поведінки вболівальників: навіть я помітив у ході гри, як поводи себе сектор фанатів «Шахтаря» і які скандували гасла. А те, що на поле після фінального свистка вибігла публіка - так це звичайна для багатьох чемпіонатів практика.
В той вечір для цього був особливий привід: уболівальники віддавали данину поваги Олегу Гусєву, який завершавшував динамівську кар'єру. Хтось фотографувався з ним, хтось качав на руках, хтось обнімав. А хтось віддав «данину поваги» Ярославу Ракицькому.
Вболівальникам, і не тільки ультрас, варто замислюватися про наслідки своїх вчинків: емоційний порив при сьогоднішньому ставленні до «Динамо» з боку федерації надто дорого може обійтися...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
