Символічна збірна 1/8 фіналу ЧС-2018

ВОРОТАР

Каспер Шмейхель (Данія). В тому, що збірна Данії потрапила до 16-ки найкращих команд планети, безпосередня заслуга голкіпера «Лестера», який дуже надійно зіграв у протистояннях з Перу та Австралією. У грі з Хорватією він зберігав шанси своєї команди на перемогу до останнього. Власне, якби не Каспер, картаті виграли б в овертаймі, але син легендарного голкіпера парирував удар Модріча з пенальті на 117-й хвилині. Вже в післяматчевій перестрілці Шмейхель відбив удар Баделя та Піваріча. Іншого разу цього було б достатньо для перемоги, але партнери свого голкіпера не підтримали, дозволивши Субашичу взяти на один удар більше.

ЗАХИСТ

Тома Меньє (Бельгія). За наявності в складі збірної Бельгії таких зірок як Азар, Де Брюйне, Лукаку, Мертенс правий захисник (хоча в схемі Мартінеса він Латераль) трохи відходить в тінь. Але Тома, мабуть, найбільш стабільний гравець дияволів. При цьому він тримає планку на надзвичайно високому рівні. По-перше, повз нього неймовірно складно пройти будь-якому супернику. По-друге, в нього вистачає здоров’я постійно нагнітати ситуацію біля штрафного майданчика. У грі з Японією, коли Бельгії довелось демонструвати характер, Меньє був одним з тих гравців, хто не звертав уваги на табло. Зрештою, саме він асистував Вертонгену, гол якого перевернув хід гри на 180 градусів.

Тьяго Сілва (Бразилія). Жодному іншому гравцеві збірної Бразилії в матчі з Мексикою не діставалося так часто, як капітану «селесао» (можливо, Неймар занадто близько сприймав цю біль партнера по команді і просив допомогу у медиків). Тьяго Сілва самовіддано діяв в обороні і відбирав м'яч у настирливих нападників, блокував удари і не відступав навіть в найжорсткіших стиках. Оборона Пентакампеоне в третьому поспіль матчі на ЧС зберігає свої ворота «сухими», у чому величезна заслуга Сілви.

Єррі Міна (Колумбія). Справжнім відкриттям Чемпіонату світу став колумбійський 23-річний центрбек, який забив на турнірі три м'ячі в чотирьох іграх (для його амплуа це неймовірно), а в протистоянні з англійцями саме точний удар Міни міг принести його команді путівку до чвертьфіналу, але не пощастило у футбольній лотереї. До гри в обороні до Єррі також претензій бути не може, особливо корисний високий захисник при грі на «другому поверсі». Даремно йому не доручили пробити один з післяматчевих пенальті, враховуючи його впевненість на цьому Мундіалі, він напевне б не схибив.

Філіпе Луїс (Бразилія). Основним лівим захисником «Селесао» на Мундіалі повинен був стати Марсело, але ветеран травмувався на стадії групового раунду і його черговий раз замінив Філіпе Луїс. Захисник «Атлетіко» виглядає на полі впевнено і органічно, особливо успішно Луїс зіграв проти мексиканців - Ласано, Еррера і Альварес так і не змогли пройти Філіпа, який встигав відзначитися і в атаках. За рахунок відмінної взаємодії Луїса з партнерами він більш ніж корисний в комбінаційної грі.

ПІВЗАХИСТ

Нголо Канте (Франція). Через зірок в атакуючій ланці опорний хавбек явно недоотримує визнання, якого заслуговує своєю грою. Канте, без перебільшення, ключова фігура команди Дідьє Дешама. У грі проти Аргентини в нього було надскладне завдання – стримати Ліонеля Мессі. Геній завершив гру з двома асистами в активі, але якби не Канте, доробок Лео безперечно був би на порядок вищий. Час та статистика підтверджують – Нголо таки дійсно покращена версія легендарного Клода Макелеле.

Карлос Каземіро (Бразилія). Збірна Мексики на цьому Мундіалі здобувала результат завдяки своєму вмінню миттєво виходити з оборони в атаку, використовуючи вільний простір на половині поля суперника. А де ж його було взяти в грі з Бразилією, якщо Каземіро був повсюди. Шість відборів, три виноси, один заблокований удар, 90% точності передач – цифри, без яких перемога селесао над непростим суперником не була б такою переконливою.

Іван Ракітіч (Хорватія). Про цього футболіста в контексті збірних важко писати окремо від Луки Модріча. Гра з Данією складалось геть не так легко, як прогнозувалось. Картатим, щоб вийти в плей-офф, довелось демонструвати неабияку психологічну стійкість. Спочатку після пропущеного вже на першій хвилині голу, потім – після незабитого Модрічем пенальті, який мав би вирішити долю протистояння. Але бажання Івана нарешті виграти щось з національною командою було величезним. Він перегравав Еріксона в центрі поля протягом поєдинку, а в серії пенальті взяв на себе відповідальність завдати останнього вирішального удару. І таки зумів переграти непоступливого Шмейхеля.

ФОРВАРДИ

Кіліан Мбаппе (Франція). Дубль Мбаппе не просто став переломним в найбільш видовищному матчі 1/8 фіналу, протягом всієї гри Кіліан не давав спокою обороні Аргентини, брав гру на себе, знаходив можливості для загострень і небезпечно пробивав. Героєм зустрічі (та й 1/8 фіналу взагалі) наймолодший футболіст турніру став цілком заслужено, на куражі Мбаппе показав свій талант, чудову техніку, неймовірні фізичні якості. Суперники не мали шансів у дуелях з форвардом збірної Франції.

Едінсон Кавані (Уругвай). Також два м'ячі в 1/8 фіналу забив і Кавані, але саме точні удари Едінсона вирішили результат зустрічі з португальцями, більш того, у другому таймі нападник отримав травму і не зміг дограти до фінального свистка, що ледь не коштувало Уругваю виходу до чвертьфіналу. Після заміни Кавані Португалія стала (змушена була) діяти ще сміливіше і ледь не зрівняла рахунок. На рахунку Едінсона протягом турніру вже три м’ячі, забитих у двох останніх матчах. Якщо так піде і далі, він буде здатен втрутитись в боротьбу Кейна та Лукаку за золоту бутсу. Головне, щоб дозволило здоров’я.

Неймар (Бразилія) зітканий з протиріч. Одна половина вболівальників критикує його за надлишкову театральність, інша боготворить за вміння творити на полі. При цьому і одна, і інша сторони його єства допомагають Бразилії впевнено крокувати турнірною дистанцією. Неймар відкрив рахунок і зробив все для того, щоб Фірміно зняв питання про переможця. Він постійно тримав в напрузі захист суперника, створюючи нагоди як для себе, так і для партнерів. Зрештою, своїм лежанням на газоні він виводив суперників з себе, що теж грало на руку селесао. Хай там що говорять мексиканці та їх прихильники, а Неймар та компанія вже в чвертьфіналі і поки виглядають головними претендентами на титул.

ТРЕНЕР

Роберто Мартінес (Бельгія). Якби не дві заміни, проведені за рахунку 0:2, зараз ми б писали про головного тренера збірної Японії як творця великого дива для країни сонця, що сходить. Але Мартінес вчасно зрозумів, що його команда повторює шлях Іспанії та Німеччини, які тримали м’яч заради статистики. Бельгійці від витонченості перейшли до банальності, яка в підсумку дала результат. Дияволи закидали штрафний майданчик подачами з флангів і одна з таких знайшла голову Маруана Фелайні, джокера Мартінеса. А вже на останніх секундах зіграла інша козирна карта від тренера – Насер Шадлі, який і вивів Бельгію до вісімки найкращих.