Сергій Сидорчук: «Гармаш відповідає за навчання Че Че. Він у нас головний освітянин»

Динамо Київ 6 Липня, 16:30 2502
Сергій Сидорчук: «Гармаш відповідає за навчання Че Че. Він у нас головний освітянин»
Сергій Сидорчук пропустив левову частку минулого сезону через серйозну травму. Оговтавшись від пошкодження, він трохи раніше вийшов з відпустки і зараз, разом з командою, активно готується до сезону в Австрії.

У великому інтерв'ю клубним медіа Сергій розповів про підписання нового контракту, комунікацію з уболівальниками, стадіонах, підготовку до майбутнього сезону, статус капітана і багато іншого.

- Напередодні відльоту на збори ти продовжив контракт з київським «Динамо» на п'ять років. Розкажи, як проходило підписання?

- Хочеться подякувати, в першу чергу, тренерському штабу і президенту клубу. У мене ще залишалося два роки контракту, але вирішили не тягнути до останнього. Місяців зо три тому почалися розмови. Думаю, що це зіграло одну з ключових ролей, дало мені стимул відновлюватися. Значить, на тебе розраховують, ти потрібен команді, пропонують довгостроковий контракт... Спробую відплатити своїм ставленням, виправдати довіру до мене, не підвести людей.

- Взяв час на роздуми чи відразу сказав «так»?

- Як таких роздумів не було, просто було не стикування в часі. Коли я був в Києві - Ігоря Михайловича не було. Я думав, що вийде підписати контракт в кінці травня, перед відпусткою, але викликали у збірну. Вийшло так, що не встигли підписати. Як тільки приїхав зі збірної, домовилися, що вийду з відпустки - відразу підпишемо. Так воно і вийшло.

- Команда йшла у відпустку не в найкращому настрої. Зараз, коли пройшов певний час, почалася робота, настрій змінився?

- Не можна сказати, що йшли з поганим настроєм. Поганий був в осінній частині. А у весняній частині, я вважаю, був трамплін. Була дуже гарна гра з боку команди і ставлення, підтримка з боку уболівальників. Те ж саме стосується тренерського штабу. Не було ніяких нарікань з приводу гри, ставлення. Я вважаю, що весняна частина пройшла на досить хорошому рівні. Ясна річ, що були свої мінуси, якщо згадувати фінал Кубка. Але в цілому, я вважаю, що весняна частина залишила більше позитиву, ніж негативу.

- Чи пишуть, телефонують тобі вболівальники?

- Підтримка вболівальників завжди важлива. Ось навіть зараз дивишся чемпіонат світу, і не відчувається, що грають в іншій країні. Настільки важливо оточення, вболівальники, люди, які приходять на стадіон! Ультрас - окрема розмова взагалі. У нас з ними останнім часом досить тісні контакти, є номери телефонів. Листуємося, вирішуємо спільні питання. Зараз в цьому плані комунікація досить хороша.

- Кінець минулого сезону команда провела на стадіоні «Динамо», тому що НСК «Олімпійський» готувався до фіналу Ліги чемпіонів. Наскільки важливо грати на «Олімпійському»?

- У плані затишку і домашньої обстановки окремо, звичайно, стоїть стадіон «Динамо». Але в плані того, щоб проводити якісь європейські турніри - думаю, на ньому не дуже зручно, оскільки приходить багато людей. «Олімпійський» вміщує більшу кількість глядачів. Що стосується газону, так як це дуже важливо для футболістів, то і на стадіоні «Динамо», і на НСК «Олімпійський» він дуже хороший. Але стадіон «Динамо», повторюся, стоїть осібно.

- Зараз на зборах дуже багато молодих хлопців. Як капітан, чи відчуваєш відповідальність, що повинен допомогти їм адаптуватися у першій команді?

- Я не вважаю, що їм потрібна велика допомога в адаптації. Молоді хлопці стають хребтом команди. Їх ніхто не принижує на футбольному полі. Йде звичайний робочий процес. Точно так само, як було раніше. Просто раніше було менше молодих хлопців, їм було важче. Може, в ті моменти їм потрібна була підтримка. Зараз, думаю, така підтримка не потрібна. Для них, на мою думку, зараз найголовніше - зарекомендувати себе. Потрібна підтримка не так від команди, як від головного тренера. Для них це буде означати набагато більше.

- Що входить в обов'язки капітана?

- Зараз я як адміністратор команди. Мені як таких обов'язків не додалося, але займаюся всіма питаннями всередині команди. Наприклад, збір грошей на дні народження, на подарунок Олегу Гусєву, коли він йшов. Як староста в класі (сміється). Просто більше комунікації з тренерським штабом і з президентом клубу.

- На півроку, коли ти вилетів, твої обов'язки перейняв Віктор Циганков, з яким у вас пристойна різниця у віці. Як побудована комунікація між капітаном і віце-капітаном? Може, якась конкуренція навіть присутня?

- Ні, конкуренції ніякої немає. Я не вважаю, що тут повинна бути якась конкуренція в принципі. Вітя мене нормально зустрів, коли я прийшов. Коли виходив на гру з «Шахтарем», він сказав: «Давай я віддам тобі пов'язку?». Я сказав, що не потрібно, тому що скоро вийде Олег Гусєв, немає сенсу по два рази міняти капітана. Комунікація у нас нормальна. У нас в команді зараз всі спілкуються між собою досить тісно, добре, є жарти.

- Чи не було такого, щоб Вітя у вас питав якоїсь поради, коли йому вперше вручили пов'язку?

- Такого не було, тому що я ще не настільки довго був капітаном, щоб давати якісь поради. Але в плані того, що стосувалося близько командних моментів - я ж завжди був, різні виникали моменти. Я був присутній в команді, тільки не був на футбольному полі. І на зборах я був, бачив тренувальний процес.

Зараз капітан дуже сильно відрізняється від того, що було раніше. У радянські часи капітан команди - це а-ля батька, який міг вдарити. Зараз такого немає. Зараз молодь, не тільки футболісти, більш самостійна і відповідальна, тому їм такого не треба. Я вважаю, що капітан повинен бути мостом між тренерським штабом, президентом, керівництвом і безпосередньо командою. Такий собі дипломат.

- Як проводжали Олега Гусєва? Ти сказав, що був подарунок.

- Коли Олександр Миколайович сказав, що Анатолійович буде йти - хотілося йому зробити приємне. Зібралися командою, довго не могли вирішити, який подарунок зробимо. Довго думали - і придумали. Думаю, для нього вдвічі приємніше було йти, перемігши. Ми виграли у «Шахтаря», у безпосереднього конкурента. Думаю, йому було приємно, і він, дасть Бог, запам'ятає це на все життя. А про подарунок він сам, якщо захоче, розповість.

- Може, хоча б натяк?

- У сфері футболу.

- Ти сам казав неодноразово, що вихід з відпустки особисто тобі дається важко. Як зараз?

- Так, мені ще важко. Просто у мене такий організм, що він довго запрягає. Чому я з відпустки раніше виходив - через те, що мені довго не можна відпочивати, розтрачуєш кондиції і потім важче набираєш форму. А набирати важко. Бігати, звикати до м'яча - монотонним здається все, і я ще трохи в такому ритмі. Але, дасть Бог, буде все нормально.

- Чи сильно відчувається різниця зборів в Києві і в Австрії?

- У Києві я не дуже довго працював. Ті, хто був у збірній, тренувалися більше по своїй програмі. Може, два тренування разом провели. Але хлопці бігали. Зараз нам потрібно зробити ще одну роботу, яку вони робили, а ми ще ні.

Ми вже звикли, що збори - це збори, без дружин, без дітей. Ніхто не відволікає домашніми турботами, сконцентровані саме на роботі.

- Чому саме Австрія?

- Не знаю. Мені Австрія подобається, якщо тут збори проводити. Зараз ми знаходимося на висоті, по-моєму, 1200 метрів над рівнем моря. Набагато важче дихається, ніж в Києві. У готелі нас добре зустрічають постійно, тут і команд більше. Австрія і Німеччина поруч. Ми вже на цих стадіонах постійно граємо. Чому Австрія, а не Словенія, наприклад? Це, напевно, більше до керівництва питання. Мені чомусь здається, що тут більше спаринг-партнерів.

- З «Динамо» пішло багато іноземців, але прийшов новий - бразилець Че Че. Як повинна зробити команда, щоб він не відчував себе чужим?

- Його прийняли досить добре, він нормальний хлопець. Він сам шукає комунікацію, тому що йому важко і нудно. Він не такий вже дорослий, молоді хлопці грають з ним на приставці, на комп'ютері в ігри. Плюс жартуємо постійно, навчаємо словам. У нас Гармаш за це відповідає, навчив його «картопля фрі». Єдине - мовний бар'єр. Він три тижні в команді, але вже розуміє всі футбольні терміни.

- Гармаш в команді - головний освітянин?

- Ну так. Він - геній (сміється).

- Ти багато цікавих книг читаєш. Що зараз?

- Зараз читаю книгу Халеда Хоссейні «Той, що біжить за вітром» на документальній основі про війну в Афганістані. Останнім часом я читав автобіографії - Джеррарда, улюбленого футболіста, і інших. Але іноді хочеться детектив, трилер, роман почитати.

- Хто в команді відповідає за почуття гумору?

- Багато хлопців, які вміють жартувати. У Колі Морозюка гарне почуття гумору, у Гармаша своєрідне. Ден Бойко, Жора Бущан. Усі досить веселі.

- Кого можна назвати наймоднішим? Кого можна підколоти?

- Власник бренду один він у нас поки (сміється).

- А кого не вистачає?

- Дуже багатьох людей, не хочеться нікого образити. Особисто мені не вистачає Ярмоленка, Хачеріді.

- Мораес пішов в «Шахтар» ...

- Це без коментарів.

- З ким зараз в команді найбільше спілкуєшся?

- З Колею Морозюком, Денисом Гармашем, Денисом Бойко, Артемом Бесєдіним, Микитою Бурдою, Жорою... Я можу всіх назвати, з усіма спілкуюся нормально. Просто з кимось більше, тому що інтереси можуть збігатися, сім'ями вже дружимо. У молоді, зрозуміло, що свої якісь інтереси. Збираємося на зборах в кімнаті людей по сім. Хтось грає в карти, футбол дивимося разом.

- А що робити під кінець зборів, коли ви вже два тижні разом? Один одному починаєте набридати?

- Не думаю. Ми зараз купили м'яч для волейболу, організовуємо волейбольний турнір 10-го числа. Ми самі захотіли таке зробити, буде така розрядка. Зміна гри може теж впливати на поведінку футболістів, характер.

- Хто з команди якими видами спорту захоплюється, крім футболу?

- Зараз 80% - кіберспортсмени. У Warcraft грають, в Counter-Strike, і я теж іноді граю. У Warcraft в основному молодь грає.

- На зборах у «Динамо» буде багато контрольних матчів. Суперники всі різні, сильні і слабші. Як налаштовуєтеся на такі ігри?

- Такого, щоб готуватися до конкретної гри, точно немає на зборах. Просто є певний план тренувального процесу на два тижні. Не має значення, з ким ти будеш грати, все одно всі дивляться на твою гру, як ти будеш діяти.

- Добре, давай тоді умовно повернемося на рік назад. У контрольних матчах тобі якісь конкретні завдання ставилися?

- По-моєму, це був шостий матч збору, грали зі «Спартою» (Прага) і виграли 3:0. Коли по 90 хвилин грали, тренери подивилися, як команда діяла в першому таймі, а в другому вже конкретно ставилося завдання.

- Не секрет, що вболівальники вимагають результату.

- Думаю, зараз вболівальники розуміють, що збори - це щось інше, ніж чемпіонат, Кубок України, тобто офіційні ігри. Тому їм не потрібно посипати голову попелом і сильно переживати. Але я знаю те, що нам тренерський штаб спуску сам не дасть, якщо ми будемо погано грати в контрольних іграх. Так що в цьому плані має бути все нормально.