Про загальне відчуття
— Головне — вкотре переконуюся, що наші клуби навчилися рахувати гроші, тому намагаються економити. Від цього й залежить те, хто куди їздить. Окрема тенденція, що цього року помітна особливо, — команди, які зазнали великих кадрових змін, не виїжджають за кордон. І це правильно: якщо в тебе багато новачків, краще «бути на місці» — тобто не їхати далеко від свого місця дислокації. Це притаманно «Олімпіку», «Чорноморцю», «Арсеналу», «Львову».
Про різнобій кількості спарингів
— На 11 липня «Арсенал» і «Чорноморець» провели по два контрольні поєдинки, «Олександрія», «Ворскла» — по шість. Із цим це пов’язано? Навряд чи варто виводити узагальнену тенденцію, тут до кожної ситуації треба підходити окремо. Є різні фактори: фінанси, бачення тренувального процесу наставником, специфіка складу. Звідси й залежить те, як часто проводять товариські зустрічі.
Чи має значення з ким грати — нашими або зарубіжними?
— Вважаю, то не суттєво. Суттєвим є інший фактор — розрізнення суперників за силою щодо різних етапів підготовки. На першому й останньому із надто сильними опонентами не бажано зустрічатися: на першому — бо команда втягується, є ризик пропустити багато м’ячів; на останньому — бо думками всі вже у Чемпіонаті, тому зайвий програш може погіршити психологію. Сильних спаринг-партнерів треба шукати посередині зборів — тоді такі матчі приносять найбільшу користь.
Чи знімають стрес загальнокомандні поїздки за кордон?
— Це залежить від професіоналізму футболістів. І взагалі — тренувальні збори є періодом рутини, тому не дуже важливо, де їх проводити, — недалеко від дому чи далеко. Крім того, не забувайте: періоду затяжної підготовки неодмінно передує відпустка, коли майже всі наші професіонали відпочивають на чужоземних курортах. Тому подальша «зміна місць» разом із командою не має принципового значення.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
