«Ярмоленко мав іти в «Мілан»: автор, що скептично оцінював Андрія в «Боруссії», написав для «Вест Хема» про українця

Світовий футбол 12 Липня, 20:40 3302
 «Ярмоленко мав іти в «Мілан»: автор, що скептично оцінював Андрія в «Боруссії», написав для «Вест Хема» про українця | 19-27
Англійський письменник та журналіст ESPN Майкл Йокін написав про подорож, яку Андрій Ярмоленко здійснив на шляху у «Вест Хем». «Футбол 24» переклав і адаптував статтю.

Менше року тому Йокін написав для ESPN статтю, де сумнівався у тому, що Ярмоленко зможе замінити для Боруссії Д Усмана Дембеле, який за шалені 115 млн євро перейшов у Барселону. «Безвідповідально писати, що у клуб приходить новий Дембеле. Ярмоленко не має його швидкості, його технічні навички значно менш різноманітні, а його права нога досить слабка. Його мета – швидше уникнути провалу, який чекав Дмитра Чигринського, придбаного за ті ж 25 млн євро, в Барселоні. Якби Ярмоленко залишив Київ на декілька років раніше, міг би стати справжньою зіркою. Він не стане новим Шевченком».

У підсумку цей автор виявився багато в чому правий. Андрія не повернули за меншу ціну назад в Україну, як це сталось з Чигринським. Однак феєрити на абсолютно новому рівні, де потріно викладатись по макимуму 2 рази на тиждень, не зовсім вийшло. За нього вже не боролись гранди, як це було з тим же нині головним тренером збірної України Шевченком. Друга половина сезону в Бундеслізі – взагалі викинути і забути. Тепер Андрія чекає випробування ще швидшим чемпіонатом АПЛ.

Що ж Йокін пише для офіційного сайту Вест Хема зараз? Починаємо.

У 2006-му році Анатолій Дем'яненко був дуже схвильований. Помічник головного тренера Динамо заявив пресі: «Наші скаути знайшли хлопця, якого вже називають новим Шевченком. Для 17-річного футобліста це була приємна мелодія для вух. Шева був його кумиром. Це найвеличніший гравець в Україні з часів розпаду Радянського союзу. Ярмоленко – безумовно, 2-й у цьому списку, його популярність не має меж.

Шевченко – найкращий бомбардир національної збірної України, 48 голів за 111 матчів. Ярмоленко – другий, 35 голів за 76 матчів, і його середня результативніть навіть краща. Йому пощастило ділити одну роздягальню з Шевою у 2009-2012 роках в Динамо. Ярмоленка серйозно сватали в Мілан, де йому вже начебто готували ключову роль і той же №7. Фанати «россонері» ностальгували за попередньою сімкою Шевченком, і цей трансфер міг би їх потішити.

Це був дуже ймовірний трансфер, хоча Ярмоленко ніколи не грав на позиції Шеви. Він не нападник, а швидше універсальний атакувальний півзахисник, який в основному виступає на правому фланзі, але також здатен грати ліворуч і як плеймейкер. На початку кар'єри його навіть пробували на позиції лівого захисника, коли підлітка критикували за егоїстичну гру та марнотратство перед воротами. Ярмоленко навіть зазнав сумної слави, відмовившись від інтерв'ю зі словами «Я не футболіст». Проте уроки було зроблено, й Андрій невтомно працював над своїми навичками і характером, щоб стати топ-зіркою.

Ці зусилля над собою включали роботу над своєю слабшою ногою. Від природи він лівоногий гравець. Ярмоленко особливо небезпечний при вриванні з правого флангу в середину. Це дещо нагадує фірмовий хід Ар'єна Роббена, але його права нога не просто «тещина» внаслідок незліченних тренувань. Коли роки минулий Андрій став спокійнішим та команднішим, перетворився на одного з лідерів. Його відданість Динамо фактично стала причиною того, що пропозиції трансферів за кордон не втітилювались у життя.

Були великі очікування, що Ярмоленко переїде на міланський Сан-Сіро після домашнього Євро-2012, на якому він віддав блискучий гольовий пас на Шевченка у матчі проти Швеції. Однак у підсумку президент Динамо Ігор Суркіс відповідав на всі пропозиції та трансферні чутки відмовами, а сам гравець підписав новий 5-річний контракт. У 2016 році, незадовго до того, як мав стати вільним агентом, підписав нову довгострокову угоду, приголомшивши цим кроком усіх оглядачів.

Дехто побачив у цьому відсутність амбіцій. Особливо тому, що останнім часом українська ліга стала значною мірою слабшою через політичні проблеми у країні. Ці припущення не обов'язково були правильними. Ярмоленко просто хотів дати клубу, який підняв його, можливість отримати хороші гроші за трансфер, і це варто гідно оцінити.

Зірковий футболіст довів, що мав рацію, коли у 2017-му перейшов у Боруссію Дортмунд за 25 млн євро. Суркіс нарешті виконав свою обіцянку реалізувати мрію Андрія грати за найкращий з можливих топ-клуб. У віці 27 років почалося нове життя.


За десятиліття в Динамо він виграв 3 титули чемпіона України та 2 кубки. Також Ярмоленко був коронований як найкращий бомбардир української ліги у своєму останньому сезоні там (2016/17). Це важливо ще й тому, що він обійшов Шевченка у списку найрезультативніших голеадорів в історії клубу. З його 137 голами за київську команду Ярмоленка випереджають лише Олег Блохін, Сергій Ребров та Максим Шацьких.

На початку своєї нової пригоди він тішив фанатів якісною грою на фланзі, забивши гол і зробивши 4 асисти у своїх перших 4-х матчах у Бундеслізі, а також почав за Боруссію у Лізі чемпіонів з гола проти Тоттенхема. Однак команда втратила форму, було звільнено головного тренера Петера Боша, а сам гравець на початку 2018-го зазнав травми.

Вибороти місце в основі після відновлення виявлось непосильним завданням. Тепер Вест Хем пропонує Ярмоленку можливість вражати в АПЛ. Його навички, включаючи чудовий дриблінг на швидкості та мертві для воротарів м'ячі, можуть нагадувати вболівальникам «молотів» Дімітрі Пайє, але українець зможе знову порівняти себе зі своїм кумиром. Період Шевченка в Челсі не був успішним, але зараз у столицю прибув новий Андрій. Чи буде Ярмоленко кращим за Шеву (а також Реброва) на своєму шляху стати найуспішнішим українцем у Прем'єр-лізі?