П'ять думок після матчу Україна – Словаччина

Збірна України 9 Вересня, 20:03 3236
П'ять думок після матчу Україна – Словаччина
«Футбол 24» виділяє основні тези перемоги збірної України над Словаччиною у матчі 2 туру Ліги націй 2018/19.

Ярмоленко – з антигероїв у герої

Андрій і сам розумів, що не йде. Розводив руками, висловлював претензії (до себе, партнерів?), намагався заробити пенальті та штрафні, але суддя його вперто ігнорував. Ніби цього було мало, Ярмоленко ще й занадто багато помилявся у передачах. Видавався першим кандидатом на заміну, хоча й Маліновський, Коноплянка, Яремчук і Марлос відчутно підсіли і не вносили особливого креативу.

Та з виходом Циганкова і реалізованим (так само важко, натужно, але з проявленим характером) пенальті Ярмола ожив і ще й підчистив за Пятовим у цілком гольовій ситуації, коли воротар відбив перед собою, а на добивання вже кинулися словаки. Наприкінці гри Андрій міг би ще більше відчути впевненість у собі, але не реалізував вигідний момент. Шкода, йому це зараз дуже потрібно, але свою справу він зробив.

Проти Словаччини інша гра просто неможлива?

Гра не дуже сподобалась – обом сторонам бракувало гостроти в атаці. Команда, в якої в центрі захисту грають легенда Ліверпуля Шкртел (ветеран і капітан все ще дуже і дуже на рівні) і топчик Інтера Шкріняр, вміє грати прагматично і видобувати результат з таких сірих і нуднуватих матчів. Україна помітно боялась ризикувати і була зовсім не такою сміливою та агресивною, як на виїзді проти Чехії. Це підтвердив після матчу і Шевченко.

Тішить, що гра все одно відбувалась за задумом нашої команди, хоч він цілком міг і не спрацювати на повну. Усі наші матчі з цими словаками відбувались у схожому ключі, але при Шевченку це ми в ролі тих, хто забиває на гол більше.

Правила аномального футболу

У подібних умовах (поєдинки без глядачів ше та дивина), створених горе-фанатами і традиційно жорстким до українців УЄФА, важко показувати красиву гру та великі швидкості. Такі ігри зазвичай виглядають а-ля спаринг, а гравцям нізвідки брати додаткові сили. Феєрію тут зустрінеш раз на мільйон років. Добре хоч, що Львів знову і знову стає фартовим для збірної – он Андрій Шевченко вперше виграв 2 спарені офіційні матчі у тренерській кар'єрі.

Плюс збірна фактично тим же складом грала в четвер ввечері, а вже в неділю вдень ще одна офіційна зустріч. На відміну від тих же словаків, які розслаблено катали данських аматорів днем раніше. Тому зрозуміти не зовсім впевнену і живу гру можна. Ті, кого багато нахвалювали за першу гру, здали: Марлос, Яремчук, Маліновський здатні на більше. Однак не менш важливо відзначити інше. Переможний результат здобуто – і вже у наступному матчі проти Чехії за певних обставин можна вигравати групу.

Україна - Словаччина, Циганков, пенальтіЧи був пенальті?

Головний тренер словаків Ян Козак дуже гучно і, мабуть, не дуже цензурно, висловлював своє незадоволення рішенням судді призначити пенальті. На прес-конференції був уже не таким категоричним, пославшись на слова своїх футболістів: ситуація там 50 на 50. Однак погодьтесь, що якби це був пенальті у ворота Пятова і через нього ми б програли доволі рівну гру (за моментам ні в кого не було визначальної переваги), гарячих протестів з нашого боку було б не менше. Судіть самі з фото вище і висловлюйте свою думку в опитуванні в кінці публікації.

Джокери в рукаві Шеви

Другий матч поспіль заміни роблять результат. У Чехії Циганков подав так, що воротар помилився і подарував м'яч іншому джокеру Зінченку. Тут Віктор знову вийшов на заключні хвилин 15 і заробив пенальті. Пройшов, відборовся і класно впав – без зайвого драматизму. Вміти вибороти навіть суперечливий стандарт - це також футбол. З виходом нашої атакувальної молоді гра пожвавішала. Дивно тільки, чому Шевченко так тягнув із замінами.