Шевченко знає, чого хоче. Україна грає в різний футбол і перемагає

Збірна України 9 Вересня, 22:40 1089
Шевченко знає, чого хоче. Україна грає в різний футбол і перемагає
Андрій Сеньків хвалить збірну за правильні рішення.

Україна зіграла зовсім по-іншому, ніж з чехами

Ми – не топ-команда. Ми не можемо грати в свій футбол, лише одним оком дивлячись на суперника. Словаки не давали нам великі зони і не дозволяли вільно входити в штрафний майданчик. Максимальна щільність, добре розуміння позиційної оборони і того, що робити з м’ячем в центрі поля. Наш перфоманс з чехами сьогодні був нереальним. Ми просто б билися об стіну.

Тому Шевченко спробував створити кількісну перевагу біля чужих воріт – Ярмоленко та Коноплянка знову грали вузько і створювали місця для забігань для Караваєва та Матвієнка. Марлос тепер не грав високо – часто приймав м’яч на своїй половині і звідти вже розганяв атаки. Яремчук також опускався нижче, практично не мав моментів, але круто підігравав партнерам – в один дотик, в такт, з відчуттям. Єдина схожість гри з Чехії – в обох випадках у нас була ініціатива.

Це не принесло нам купи гольових моментів, але тримало словаків у постійній напрузі. Особливо у першому таймі. Найкращий захист – атака. За весь матч вони нанесли лише один удар в площину воріт – на 89-й хвилині після подачі з кутового.

У другому таймі було набагато важче

Ян Козак у перерві зрозумів, що така ж гра в другій половині не принесе його команді нічого хорошого. Словаки перестали закидувати м’яч на швидких Вайса та Мака – їх з’їдали опоненти. Тепер вони почали контролювати м’яч – чудово діяв Гамшик. Він одним рухом перетворював неочевидні ситуації на передгольові. Сьогодні ми пасували на третину менше, ніж з Чехією (489 проти 626), а м’ячем володіли так само, як і суперник.

Словакам допомогло й те, що Україна не витримала темп, який сама і задала. Весь перший тайм ми високо пресингували і буквально не дозволяли супернику думати про щось креативне – таких же сил на другу половину не вистачило. Треба згадати, що поки ми билися з чехами, словаки знайомилися з данськими футзалістами.

Але навіть тоді Україна не грала без думки. Ми продовжували задіювати фланги і тамтешніх захисників, а також добре виходити з-під тиску. Добре спрацювали заміни – і Зінченко, і Циганков додали швидкості. Це дало нам забитий м’яч і момент Ярмоленка.

Ракицький часто грав третього центрального півзахисника, вихід Бурди не став визначальним

Захисник «Шахтаря» двічі пробив у площину воріт – більше, ніж вся Словаччина. Він часто тягнув м’яча прямо до чужого штрафного. Це ще один показник того, що тренерський штаб хотів створити кількісну перевагу на чужій половині. І не лише на флангах. Це було авантюрно, а місцями – небезпечно. Ярослав кілька разів ліз в обіграш і приймав неочевидні рішення в простих ситуаціях. Але за сміливість – респект Шевченку.

Не можна сказати, що словаки сильно навантажували наш центр захисту. Вони часто збивалися на навіси, а флангових провалів, коли була б потрібна допомога центрбеків, не траплялося. Єдиний нюанс, на який особливо треба було звертати увагу Бурді, – високе розміщення Ракицького. Часто Бурда залишався сам на своїй половині (інколи ще страхував Степаненко), але й це не стало аргументом для словаків – Микита завжди займав правильну позицію.

По правді – тут би підійшов і Кривцов, а от з чехами, з якими доводилося грати в «атака на атаку», більше б згодився мобільніший Бурда.

Ярмоленко провалив гру

Андрій не в формі. Він багато бігав, боровся, чіплявся за м’ячі. Але це не приносило результату – гольових моментів. Якщо обігрував – подавав неточно, якщо гостро відкривався – не знав, що робити далі, якщо лупив – невдало, якщо бив пенальті – рятувала сила удару. Заміна Ярмоленка просилася, але Шевченко думав інакше і не прогадав – у протоколі залишилося саме прізвище хавбека «Вест Хема». А в голові – Циганкова.

В Коноплянки виходило не сильно, але краще. Цупкість словаків в захисті розбивалася лише підключенням флангових захисників – основні козирі наших головних зірок губилися. Євген, однак, створював – кілька його подач були справді небезпечними.

***

Скільки завгодно можна говорити про слабкість Чехії і фарт зі Словаччиною. Але Україна взяла 6 очок і в обох матчах можна було побачити найважливіше – малюнок. Те, як ми хочемо грати. З чехами вийшов відкритий футбол – Україна грала добре, зі словаками – обережний, і ми не провалилися в іншому середовищі. Це свідомі рішення тренерського штабу, аналіз суперника і пошук варіантів. Лише декілька команд могли б зіграти зі словаками в інший футбол.

Ми ж перемагаємо, як вміємо. Головне – у нас виходять обидві ці дії.