– Наприкінці вересня вийшла FIFA 19. Ви задоволені змінами, порівнюючи з попередньою версією?
– Сподобалося те, що тепер можна більше зосередитися на тактиці. Гра стала більш варіативною. Оскільки ми займаємося навчанням гри в FIFA 19, нам тепер є куди розігнатися. Раніше треба було більш ретельно розбирати дрібні деталі гри та залучати більше досвіду живого футболу, використовуючи футбольних тренерів. А зараз наші тренери в основному працюють з тактичними змінами, які прийшли з FIFA 19.
– У FIFA 19 з'явилося Динамо. Чому тільки зараз?
– EA отримали ліцензію на Лігу чемпіонів і Лігу Європи, тому додали деяких учасників єврокубків. Взагалі-то вони мали б додати всі клуби...
– А де ж Ворскла, Зоря?
– Ці клуби їм просто менш цікаві, наскільки я розумію.
– З цього року PES зробив акцент на другорядні чемпіонати. Росія, Португалія, Шотландія, Швейцарія, Данія і ще декілька слабших і менш популярних першостей. Чому Україна знову залишилася збоку?
– Не можу відповісти на це запитання. Я знаю, що УПЛ давно веде переговори з EA (виробник FIFA), а з KONAMI (виробник PES) взагалі не підтримує зв'язок. Можливо, це якось пов'язано.
Ідея створення кіберфутбольної ліги з клубами УПЛ – наразі це утопія
– У своїх попередніх інтерв'ю ви казали, що пріоритетне завдання Федерації кіберфутболу України – створення кіберфутбольного чемпіонату з клубами української Прем'єр-ліги. На якому етапі реалізація і чому досі це не організовано?
– Якщо говорити відверто, то заважає небажання футбольних клубів. УПЛ хоче втілити цей задум і допомагає. Ми організовували заходи, які б підводили до чемпіонату. Наприклад, львівське дербі з ФК Львів і Карпатами. Ми поставили туди кіберфутболістів, а в підсумку клуби, на жаль, не були зацікавлені в продовженні цієї роботи.
– Хто були ці кіберфутболісти, які виступали за Карпати і Львів? Хіба не клуби їх підбирали?
– Ні, їх відбирали ми – найкращих з тих, хто був у Львові. Клубам це не цікаво, вони цим не займалися. Ми намагаємося проводити виставкові матчі Чорноморця з іншими клубами в перервах футбольних поєдинків. Тестували, наскільки їм це цікаво і потрібно. Так робили з Десною, Ворсклою, Львовом, Вересом, який вже припинив свою кіберфутбольну діяльність. На жаль, результатів немає.
– Тобто ви визнаєте, що ідея створення кіберфутбольної ліги з клубами УПЛ – наразі це утопія?
– Без бажання ФФУ, так. Як я розумію, ФФУ взагалі ніяк не зацікавлена. УПЛ підтримує, але результатів поки що ніяких. Ми з ФФУ не спілкувалися, можливо, я десь помиляюся, але жодної реакції на наші дії від організації не було.
– Зараз ви розчарувалися і вже не орієнтуєтеся на наші футбольні клуби. Головний спосіб популяризації – створена вами перша кіберфутбольна академія в Україні «FINT»?
– Так. Зараз ми розпочали перший повноцінний платний курс – 4 тисячі гривень за 8 занять. В нас є 10 студентів, я думаю, що це вже добре. Більшість з них – школярі. Відповідно, ми знаємо нашу цільову аудиторію. Розуміємо, що є майбутнє.
Ми сподіваємося, що завдяки цьому буде збільшуватися аудиторія. Вона вже збільшується. Якщо на турніри і 5 років тому, і зараз приходять ті самі люди, то в академії це абсолютно нові обличчя.
– Яка перспектива в цих учнів?
– Найкращий з них отримає перегляд у мінському Динамо. Клуб може запропонувати нашому випускнику контракт і взяти у свою кіберфутбольну команду. Тому ми зараз співпрацюємо з Динамо Брест, а не з Олімпіком, наприклад. Ми не просто дозволяємо пограти. Ми навчаємо і даємо можливість спробувати себе в професіональних структурах. Це зовсім інші відчуття та перспективи.
Футбольні клуби ніяк не сприяють кіберфутбольним турнірам
– Чемпіонат за зразком Нідерландів, де у кіберфутбольному турнірі представлені клуби Ередивізі, створити не вийде, але ж є інші варіанти. В Англії анонсували кіберфутбольну Прем'єр-лігу, фінал якої покаже Sky Sports. Клуби після відкритих кваліфікацій просто набирають собі кіберфутболістів, не витрачають жодних зайвих коштів на контракти. Що заважає нам піти таким шляхом?
– Ми не можемо змусити клуби брати в цьому участь. Так, від них не вимагається жодних фінансових вливань, але не в цьому справа. Ми й досі не вимагали ніяких грошей, не вимагали створювати кіберфутбольні підрозділи. Пропонували, щоб гравці, які є в їхньому місті, просто прийшли пограти за цей клуб на чемпіонаті. Однак клуби ніяк не сприяють нам.
– Ваша версія, чому так?
– Мабуть, в кожного свої проблеми: менеджмент не готовий до цього, відсутність вболівальників на трибунах і таке інше.
– А для чого футбольним клубам цим займатися? У Німеччині Улі Хьонесс (президент Баварії), Ганс-Йоахім Ватцке (виконавчий директор Борусії Д), Райнхард Гріндель (президент НФС) називають кібернапрямок «цілковитою маячнею». Ви говорили, що доводилося буквально на пальцях пояснювати представникам клубів, навіщо їм кіберфутбол. Які аргументи ви наводили?
– У нас є готовий маркетинговий проект щодо розвитку футбольного клубу, який вже впроваджувався в Динамо. Ми думаємо, що знаємо, як залучити більше вболівальників до бренду футбольного клубу завдяки кіберспорту. Потрібно розвивати цей напрямок, щоб аудиторія, яка не цікавиться клубом, зацікавилася ним через галузь кіберспорту.
– Це ж мізерна аудиторія для того ж Динамо...
– Насправді вона просто не пропрацьована. У світі 2-3 мільярди геймерів. Ніхто ж не каже Динамо чи Шахтарю замикатися на українській аудиторії. Наприклад, Динамо Брест активно працює в Азії. В них є 3 кіберфутболісти, які на азійських чемпіонатах грають у футболках Динамо Брест. Таким чином вони залучають нову аудиторію, нові ринки збуту. З'являються нові інвестори – це все монетизується.
Шахтар не виходить на кіберфутбольний ринок, щоб не піарити Динамо
– Давайте прояснимо: Федерація кіберфутболу України – комерційна структура?
– Ні, громадська організація.
– З усіх цих організованих подій, ви отримали якісь гроші?
– Ніхто взагалі нічого нам не платив.
– За чий кошт тоді це все організовується? Спонсори?
– На ентузіазмі. Спонсори більше залучаються до роботи академії, бо це постійний продукт. Ми зараз проводимо всеукраїнський турнір у форматі «2 на 2» від бренда ASUS. Вони нам виділили пристойний призовий фонд – в сумі 150 тисяч гривень в їхній продукції.
– Де організовані вами події – львівське дербі, матчі Чорноморця – транслювалися?
– Деякі матчі транслювали клуби на своїх каналах, певні івенти транслює FootballHub. Динамо також показувало на клубному каналі турніри за участю своїх представників.
– Всі ж розуміють, що для популяризації та виходу на новий рівень потрібен інтерес у цій сфері від Шахтаря. Зокрема, і для рівня трансляцій, де з Шахтарем майже напевне автоматично підключаться телеканали Футбол 1/2. Для розвитку потрібне дербі Динамо – Шахтар. Навіть у кіберфутболі заголовок Динамо – Шахтар не йде ні в яке порівняння з тим же львівським дербі. Динамо працює в напрямку кіберфутболу, чому вам не вдається зацікавити Шахтар?
– Моя версія: Шахтар розуміє, що при цьому нічого не заробить, а лише віддасть свою аудиторію Динамо.
– Це як?
– Візьмемо для прикладу Facebook Шахтаря – там півтора мільйона підписників. Трансляцію кіберфутбольного матчу подивляться нехай 20, 30, 50 тисяч вболівальників клубу. В Динамо такої аудиторії у FB немає, а дивитися будуть на обидва клуби, контент буде ділитися на обидва клуби. Так Шахтар просто віддасть свою аудиторію.
– Дивно звучить. Тобто Шахтар не хоче виходити на ринок, щоб не піарити Динамо?
– Так. Ну і взагалі донецький клуб не бачить, що він з цього може отримати. Шахтар проводить мінімальні закриті турніри по кіберфутболу з платним входом у себе на стадіоні в лаунж зоні.
– Все одно це дивно. Шахтар багато чого робить без фінансової вигоди, просто для іміджу.
– Я думаю, що вони все одно з часом до цього прийдуть. Поки що спостерігають, як іншим не вдається. Можливо, роздумують, як буде краще увірватися на ринок.
Роман Саврій, Футбол 24
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
