Андрій Столярчук: «Ла-ла-ла - це акорди радості українців». ВІДЕО. Друга частина інтерв`ю

Динамо Київ 25 Червня, 17:34 1075
Андрій Столярчук: «Ла-ла-ла - це акорди радості українців». ВІДЕО. Друга частина інтерв`ю  | 19-27
«Народний герой» України, коментатор Першого національного Андрій Столярчук, який у прямому ефірі матчу Бельгія - Росія заспівав рядок із усім відомої пісні, розповів про свою роботу, про суддівство, про колег і багато іншого.

Перша частина інтерв'ю

- Через що розійшлася команда?

- Фінансове питання. Фактично банкрутство.

- Про який спортивний телевізійний продукт ви мрієте?

- Важке питання. Та програма, яку б я хотів створити на українському телебаченні, не знаю, чи матиме рейтинг. Я дуже часто дискутую з колегами, кажу: «Навіщо про таке говорити в студії? Це нецікаво». А вони кажуть, але це тримає глядачів, вболівальників, і це дає рейтинг, а для керівників рейтинг - це священна корова, до якої доторкатися не можна. І якщо не буде рейтингу, навіть класну програму закриєш. Я хотів би бути причетним до створення програми, яка б давала ґрунтовний аналітичний погляд на ті речі, які відбуваються в футболі, навколофутбольні речі. Також багато речей відбувається в Будинку футболу. В програмі, де можна було б міркувати не лише про тактичні, але й стратегічні речі, як розвиток футболу. Коли я коментував матч Бельгія - Росія, я наводив приклад, що в 2007 році Бельгія була на 71 позиції в рейтингу FIFA, але в 2006 році був прийнятий план розбудови бельгійського футболу, який вже дав зараз свої дивіденди. І Бельгія, як на мене зараз найталановитіша команда у Європі. Я переконаний, що вона буде в своєму соку на Євро-2016 і на чемпіонаті світу 2018 року. Тоді вона зможе показати дуже і дуже високі результати. Я б хотів мати ось таку програму, де можна говорити, можливо, не для широкого загалу вболівальників. Можливо, нікого не буде цікавити питання, як розвивати футбол, на що звертати увагу. Але щоб була фахова дискусія. Можливо, вона не буде мати рейтингу, але вона буде мати зиск, і потім буде мати дивіденди у вигляді майбутніх перемог наших команд.

- Як ви вважаєте, судді повинні бути відкритими?

- Рідко коли арбітри коментують свої рішення. Хоча я жодного разу не чув нормальної відповіді, чому їм заборонено коментувати свої дії. У багатьох виникає питання: «Чому ви поставили пенальті?» Я думаю, було б нормально і логічно, якби арбітр зміг пояснити, чому він це зробив, або прийшов і вибачився, що помилився у своєму рішенні. Нічого страшного, суддя - це не робот, це людина, яка також має емоції, також втомлюється. Я Колліні поставив це запитання. Він відповів, що це світова практика. Але чому прийнята така світова практика, я так і не розумію. Я лише за те, щоб судді були відкритими.

- Ви відчули, що піднявся рівень суддів з приходом Колліни в український футбол, чи ви як коментатор, вболівальник не відчули різниці?

- Я відчув, що арбітри стали впевненішими у собі, тому що у них з’явився захист, у них з’явилася людина, яка може їх захистити, і вони мають можливість просто судити і не думати про навколофутбольні страви. Я з певної точки зору розумів арбітрів раніше. Я не виправдовував їх, але розумів. Коли в тебе немає захисника, коли твої власні керівники тебе потім, як кажуть, «щимлять» у пресі, а тут збоку приходять посилки з клубів… Раніше вони були не захищеними, а зараз вони мають фінансовий захист задля того, щоб мати можливість свою власну гідність поставити вище, ніж фінансові інтереси. Дали нормальну зарплату у арбітрів, і зараз вимагають. У вас є нормальна заробітна плата, яка вам забезпечить гідне життя, але ви не повинні опускатися до рівня десь щось взяти. У цьому плані, я вважаю, дуже великий прогрес зробив Колліна. В плані якості їх арбітражу є питання, але менше стало помилок, пов’язаних із заангажованістю. Є багато помилок, пов’язаних із кваліфікацією, тобто зараз багатьох молодих арбітрів штучно перекинули із Другої ліги, із Першої ліги, а вони не пройшли ще той етап набиття власних гуль, щоб прийти і вже бути готовими як ментально, так і функціонально. Розуміти, які можуть траплятися ситуації, мати той backgroung власних помилок, на якому можна виїхати у прем’єр-лізі і не повторити цих помилок. І, на жаль, ми дуже часто стикаємося в роботі молодих арбітрів із тим, що вони безпосередньо вже у матчах на найвищому рівні, у матчах чемпіонату України, у прем’єр-лізі, набивають ті гулі, які вони повинні були робити у Першій, Другій лігах.

- Як ви оцінюєте велику кількість суддівських помилок на цьому чемпіонаті світу? Чому вони трапляються так часто?

- Неприйнятно, щоб на такому рівні була така кількість помилок. Дуже велика кількість помилок. Спочатку я думав, що арбітри другорядних-третьорядних країн обслуговують матчі. Колумбієць начудив, відмінивши два чистих м’ячі. Потім був матч Іспанія - Голландія, і найкращий арбітр Італії Ріцоллі ставить пенальті, коли його навіть близько не було. В мене спочатку була відповідь така: якість цих арбітрів не відповідає статусу чемпіонату світу. Але з іншого боку є й негативні прецеденти у тих арбітрів, які тривалий час на видноті, які мають великий вплив, велику вагу.

- Яким ви бачите наступний сезон чемпіонату України? Яким повинен бути формат, чи варто залишати 16 команд, чи це неможливо?

- На жаль, ці події, які відбуваються в Україні, відкотили український футбол років на 5-7 назад. Бренд Україна в футбольному світі зазнав дуже серйозного удару. Раніше українським командам задля того, щоб запросити до своїх лав якогось перспективного гравця, потрібно було переплачувати у порівнянні з європейцями. Вони брали якраз брендом. Зараз я сумніваюсь, що хтось із талановитих бразильських футболістів, на яких базувався «Шахтар», захоче приїхати. Дуглас Коста вже не приїхав. Я думаю, що це перші ластівки, які, по-перше, будуть відлітати, а інші ластівки не будуть прилітати, і це збіднить український футбол. Нам доведеться ще дуже довго долати той шлях до повернення на той рівень, якого ми досягли у 2013 році.

В якому форматі проводити чемпіонат? В такому форматі, який би був оптимальний на даний момент. Зараз дуже багато і з питань безпеки потрібно дивитися, як проводити матчі в Луганську, Донецьку. А в цих регіонах у нас велика кількість команд. Що робити з кримськими командами? Це питання, на яке я поки що не маю власної відповіді.

- Вам як вболівальнику хотілося б, щоб було 16 команд?

- Як вболівальнику мені все одно. Як вболівальник я був би за чемпіонат, як в Шотландії, там де 10 команд грають між собою, і набагато більше поєдинків гатунку «Динамо» - «Шахтар», «Дніпро» - «Металіст». Як вболівальнику, можна й до восьми команд. Але як фахівець я чудово розумію, що 8-10 команд для такої країни, як Україна - це надто мало, і це не зумовлює ріст загальної кількості футболістів, які можуть стати фундаментом національної збірної. Для такої країни, як Україна, потрібно 16-18 команд. Теоретично, за нормальних умов, а не за військової ситуації чемпіонат України повинен складатися як мінімум з 16 команд.