Якщо в Україні переговори з трансферів тільки-тільки досягають завершальної стадії, то в топ-лігах все вже закінчилося. Угод рівня Керролл в «Ліверпулі», Торрес в «Челсі»» розв'язка трансферного січня нам, мабуть, не подарувала, але півдесятка цікавих сюжетів все ж набралося.
Емре ДЖАН
Звідки: «Ювентус»
Куди: «Боруссія» (Дортмунд)
Статус: оренда
Зараз навіть складно повірити, що Джан отримував багато ігрового часу в команді, яка виходила у фінал ЛЧ, цілком на рівних конкуруючи з Вейналдумом. Його трансфер в «Ювентус» виглядав черговим красивим ходом від «старої синьйори»: вільний агент для зміцнення півзахисту, якого мудрий тактик Аллегрі повинен був розкрити по-новому.
Але вийшло зовсім інакше. «Ювентус» і з Джаном продовжив випробовувати проблеми з креативом, а зарплата Емре (5 мільйонів євро) мотивувала вимагати з гравця більше, ніж він показував. При Аллегрі турецький німець принаймні грав, але після зміни тренера він опинився на найдальшому краю лави запасних.
280 хвилин за більшу частину сезону Серії А – це ще не найгірше, що побачив Джан за останні півроку. На початку вересня «Ювентус» не включив його в заявку на Лігу Чемпіонів! Зрозуміло, що з наддовгою заявкою «бьянконері» неминуче довелося б залишати когось статусного поза ростером, але також зрозуміло, що цей хтось виявився б ображеним до глибини душі.
Більш того, Джан не став мовчати і висловив невдоволення публічно. Тоді ж, у вересні, він сказав з цього приводу: «Я абсолютно шокований. Наша розмова з Саррі тривала лише хвилину, мені не назвали причину. Я дуже злий і засмучений… Минулого тижня клуб пообіцяв мені дещо. ПСЖ робив мені пропозицію, але я вирішив залишитися в «Юве». Цим умовою було потрапляння до заявки на Лігу чемпіонів».
Подібними висловами Емре, звичайно, спалив мости: «Ювентус» внаслідок конфлікту ставив хрест і не на таких. І Джан цілком міг опинитися десь в районі «Аль-Духаіля», де грає інший такий непотрiбний Саррi Маріо Манджукiч, але вдало підвернувся випадок.
Не минуло й тижня після продажу Юліана Вайґля з «Боруссії» в «Бенфіку», як з'явився привід сильно про це пошкодувати. Травму по ходу міжсезонних зборів отримав Томас Ділейні – талановитий півзахисник, який без Вайґля міг розраховувати отримувати набагато більше ігрового часу. Як наслідок, перші матчі року в центрі поля поруч з Вітселем починав Юліан Брандт, який на кожному з флангів у кар'єрі зіграв більше ігор.
«Боруссія», звичайно, в кожному з цих двох матчів забила по п'ять м'ячів, але вона також і пропускала – причому від явних андердогiв. Попереду багато великих матчів, де в щирий футбол не пограєш, «джмелям» потрібен якісний напарник Акселю в центр поля. Думаю, Джан дуже стане в нагоді «Боруссії» у вирішальних матчах сезону – але той факт, що сторони домовилися тільки про оренду, симптоматичний. 5 мільйонів на рік Джану «Боруссія» платити навряд чи буде – так що, якщо Емре себе проявить з кращого боку, можна чекати довгих-довгих переговорів по його контракту.
Яннік ФЕРРЕЙРА-КАРРАСКО
Звідки: «Далянь Іфань»
Куди: «Атлетіко»
Статус: оренда
Повернення блудного сина? Яннік відрізками грав за «індіанців» дуже й дуже яскраво, був найкращим у фіналі Ліги чемпіонів-2015/16, але з часом завис на лавці і поїхав «піднімати китайський футбол». Це його цитата дворічної давності, після переходу в середняк місцевої Суперліги.
В «Атлетіко», якщо говорити по честі, тільки авторитет Сiмеоне – величезний, позамежний, заслужений – рятує тренера від відставки. Після трансферу за 126 мільйонів євро, після переходу в когорту клубів з найвищою зарплатною відомістю «Атлетіко» не входить навіть в першу десятку команд Прiмери за результативностю, поступається місцем в зоні ЛЧ «Хетафе» і вилетів з Кубку Іспанії від представника третього дивізіону.
Невідомо, звичайно, як розiграються «індіанці» у другій частині сезону, але поки немає передумов до того, щоб він увінчався чим-небудь значимим (в ЛЧ перший суперник – «Ліверпуль»). Трансфер Карраско – спроба повернути колишню велич; зазвичай вони ні до чого доброго не приводять, але будемо сподіватися, що цей випадок стане винятком. Поки просто по-людськи приємно, що великий гравець повертається у велику гру і буде тепер перед нашими очами.
Одіон ІГАЛО
Звідки: «Шанхай Шеньхуа»
Куди: «Манчестер Юнайтед»
Статус: оренда
Орендою гравця атаки з Китаю закінчив зимове міжсезоння і «МЮ». Ігало вже тридцять років, до Манчестера він грав за «Люн», «Удінезе», «Чезену», «Гранаду», «Вотфорд» та два китайських клуби, в поточному сезоні Суперліги забив десять м'ячів, але чотири з них з пенальті… Що тут казати – мабуть, саме цього гравця не вистачає «червоним дияволам», щоб повернути колишню велич.
Якщо серйозно, просто вражає, наскільки безглузді і дивні кроки робить керівництво «МЮ» останнім часом. Минулого літа клуб з доброї волі розлучився з Лукаку, не взяв взагалі нікого натомість – і півсезону мучився без будь-яких варіантів в атаці. Тепер, коли й Маркус Рашфорд вилетів з травмою, проблема була абсолютно очевидна – але Вудворд і компанія спочатку дотягли до останнього дня, а потім «посилилися» Ігало.
І це в лізі, в якій навіть аутсайдери посилюються гравцями рівня збірних-учасниць ЧС. І це залишаючись в статусі одного з трьох найбагатших клубів світу. І це на тлі травми Рашфорда… Як відомо, будинок Вудворда днями закидали фаєрами зловмисники, які ще й скандували на адресу виконавчого директора побажання смерті. Ні в якому разі не виправдовую злочинців, але чим виконавчий директор «МЮ» заслужив до себе таке ставлення, цілком зрозуміло.
Седрік СОАРЕШ
Звідки: «Саутгемптон»
Куди: «Арсенал»
Статус: оренда
Тут маємо той рідкісний випадок, коли затягування з трансфером до останніх годин мало сенс. «Святі», які ще восени пройшли крізь приниження від «Лестера» з рахунком 0:9, які більшу частину сезону йшли в нижній п'ятірці, взимку включили справжній форсаж і за набраними очками стали другою командою Англії після «Ліверпуля». Саме в січні «святі» обіграли «Тоттенхем», «Лестер» (!), «Кристал Пелас», остаточно пішли з боротьби за виживання – і могли собі дозволити віддати в оренду гравця, на якому в перспективі можна заробити.
Соареш – хороший захисник, вістів якому явно додають виступи в збірній Португалії. В «Арсеналу» біда, в принципі, з будь-якими захисниками, і правий фланг тут не виняток: далеко не факт, що Ектор Бельєрін після розриву хрестоподібної зв'язки повернеться на колишній рівень, особливо з урахуванням найвищих швидкісних вимог до гравців його позиції. Інший гравець, здатний зіграти на правому фланзі оборони, Калум Чамберс, ту ж хрестоподібну зв'язку порвав у самому кінці 2019-го.
Для Соареша це вже друга спроба проявити себе в топ-клубі: другу половину минулого сезону він провів в «Інтері», де геть програв конкуренцію. Добре бути збірником: умовний англієць або іспанець того ж рівня гри ніколи б не пограв на міжнародному рівні і мав би набагато менше шансів удостоїтися інтересу грандів. Хоча… Складно всерйоз згадувати слово «гранд», коли мова йде про клуб, який зараз йде нижче за «Саутгемптон» у таблиці.
АНХЕЛІНЬО
Звідки: «Манчестер Сіті»
Куди: «РБ Лейпциг»
Статус: оренда
Ні для кого не секрет, що з приходом у «Ман Сіті» великих грошей вихованцям місцевої академії (однієї з найкращих на острові) стало дуже важко дістати ігровий час в рідному клубі. В першу чергу це пов'язано, звичайно, з різким зростанням рівнем конкуренції, але часто гравцям просто не дають шансу. Так, лівий захисник Анхеліньо в 2014/18 рр.. відправився з Манчестера в чотири оренди – «Нью-Йорк Сіті», «Жирона», «Мальорка», «Бреда» – і в підсумку підписав повноцінний контракт із ПСВ.
Але в минулому сезоні у «городян» назріли явні проблеми на лівій бровці, і Анхеліньо вирішили викупити назад. Тоді це здавалося початком кінця для Бенжамена Менді: Зінченко підписав новий контракт, в команді з'явився вже третій номінальний лівий захисник… Але іспанець на топ-рівні показав повну невідповідність принципам гри Гвардіоли: кажучи простіше, він постійно навішує замість пасу низом.
Менді, треба віддати йому належне, й сам показав ознаки повернення, Зінченко готовий битися за кожну секунду на полі, та й до схеми з трьома центральними захисниками тренер вдається все частіше і частіше. Загалом, 23-річному іспанцеві місця на полі не залишилося, і він перейшов до табору лідера Бундесліги, в якого лівий фланг нічого особливого з себе не представляє: Марсель Хальстенберг більше ста матчів зіграв в нижчих лігах і навряд чи в чомусь перевершує Анхеліньо.
Що ж, тепер Зінченку буде трохи простіше пробитися в основу «городян»…
Віталій ПАСІЧНИЙ