– Збірна Шотландії вже далеко не та, що була раніше. Я б не назвав її суто британською збірною. Пам’ятайте, коли в АПЛ грали Дзола, Кантона та інші гравці – вони привнесли частинку європейського футболу до місцевого футболу. І в шотландську теж. Якщо брати нинішню збірну Шотландії, то там грають футболісти із найсильніших клубів Європи – Мактоміней із МЮ, Робертсон із Ліверпуля. Вони не битимуть м’яч вперед, просто так. Хоча силовий футбол вони використовують.
– Як вважаєте, Олександр Петраков поставить у стартовий склад тих хлопців, хто готовий до фізичної боротьби?
– Тактику та склад вибирає наш наставник. Ми маємо футболістів, хто зможе протистояти супернику. Ми можемо грати і за схемою 3-5-2, і у п’ятьох захисників. Для мене дуже небезпечно виглядають ситуації, коли шотландці виконуватимуть стандартні положення біля наших воріт.
– Може бути таке, що українська збірна гратиме від оборони у Глазго?
– Для нашої збірної найголовніше – результат, причому переможний. У цей скрутний час, коли в Україні війна, усі наші воїни, жителі України просять наших футболістів – досягніть перемоги. Налаштовувати ще раз нікого не потрібно. Потрібно пам’ятати, що половина основного складу у нашій збірній не мають ігрової практики. Жодний контрольний матч у цьому не допоможе. Так, у нас є хлопці, які грають у Європі – це дає надію. А ще наші гравці мають характер, дух і підтримку всієї країни.
– Олександр Петраков тримає в голові лише матч у Глазго чи ще ігри у червні?
– У нас, можливо, буде 5 ігор у червні, не забуваємо поєдинки і в Лізі націй. Усі хочуть потрапити на чемпіонат світу, але очікуються зустрічі і в Лізі націй. Там також треба добре виступити. Є думка, що емоцій нам може вистачити. Пам’ятайте, у листопаді 2013 року ми обіграли Францію 2:0, а на зустріч емоцій у відповідь не вистачило. Французи поміняли 8 гравців, а в нас одна заміна була. Я розмовляв тоді з Романом Зозулею, і він сказав, що нам банально забракло рівноцінних замін. Тому хочеться, щоб Олександр Васильович міг безболісно міняти гравців у різних іграх. Бажаю, що наш тренерський штаб знайшов цю формулу успіху.
– Ви раніше грали у Британії. Там важко грати?
– Найбільша проблема – інтенсивність гри. Вони звикли викладатись по максимуму. Навіть Манчестер Сіті, чемпіон, граючи проти аутсайдера Норвіч, викладається на повну котушку. Нам треба це запозичити. Навіть без легіонерів наш футбол зросте. Потрібно намагатися так діяти, як у Англії. Там ліга номер один у Європі. Інтенсивність, просто приголомшлива. І ніхто не скаржиться, що проводить по три матчі на тиждень. Великий плюс для британського футболу, що там повні стадіони як в Англії, так і в Шотландії. Я сподіваюся, що й у нас найближчим часом глядач повернеться на трибуни стадіонів.