Функціональний фундамент команди Луческу на старті сезону вражає. За рахунок витривалості та командної швидкості вона поки що укочувала суперників із кваліфікації Ліги чемпіонів – що «Фенербахче», що «Штурм».
У чомусь це порівняно з виснажуючими противника діями ЗСУ під час стратегічної оборонної операції, що триває з 24 лютого.
Але проти «Бенфіки» цього арсеналу може виявитися замало. У лісабонців клас і рівень майстерності значно вищий. Тим паче на першу гру з ними «Динамо» втратило дискваліфікованих Сидорчука та Гармаша. Що ще більше ускладнює вирішення поставленого завдання.
Мабуть, це можна порівняти з вимушеним травнево-червневим розривом логістичних ланцюжків у постачаннях важкого озброєння для ЗСУ.
Тому я б припустив, що в матчах проти «Бенфіки» киянам доведеться вести запеклі та найчастіше безконтактні – до цього прагнутиме команда з Лісабона – оборонні бої з опонентом, що має перевагу в живій, кажучи фігурально, силі та техніці.
Ми ж бачимо, що є нині атакуючою лінією «Динамо», порівняно з якою навіть Хойлунн – це якщо і не HIMARS (їм в особі Холанна тепер володіє «МанСіті»), то вже точно Harpoon.
Будь у Луческу хоча б один Нептун (припустимо, в особі Довбика), тоді з'явилася б надія на вибухову та блискавичну контратаку. А так доведеться зариватися глибше в окопи та розраховувати на фланги – вони сьогодні найпотужніша зброя «Динамо».
Але, як ми вже встигли переконатися, під час глибоких оборонних операцій у високо мотивованих і натренованих руках/ногах та Javelin (Караваєв) із Stinger'ом (Вівчаренко) можуть стати ключем до перемоги.
Словом, завдання «Динамо» - нав'язати «Бенфіці» гранично щільний і контактний футбол. Так, на своїй території, ближче до своїх воріт, щоб вимотувати її та не давати простору для розбігу. А там, дивишся, десь хтось із чимось звідкись кудись і вибіжить – це вже як деталізує завдання для своєї ДРГ її командир.
А належне йому звання привласнюйте Мірчі самі.