Були певні сподівання щодо Томаша Кендзьори, але нинішня форма поляка така, що Чеслав Міхневич вирішив собі не шкодити.
З цієї нагоди пригадаємо всіх, кого “делегувала” Прем’єр-ліга та визначимо внесок залучених гравців. Проте попередньо наголосимо - обійдемося без українців, адже доленосний перформанс на ЧС-2006 вивчений вздовж і поперек.
Чемпіонат світу 2002
Нігерія
Джуліус Аґахова (3 матчі, 1 гол, 270 хвилин)
Айзек Окоронкво (3 матчі, 270 хвилин)
Джуліус Аґахова та Айзек Окоронкво виступали у “Шахтарі” зі змінним успіхом - незважаючи на те, що в активі нігерійців сумарно дванадцать титулів, їх і близько не назвеш ключовими виконавцями “помаранчево-чорних”.
А от на полях Кореї та Японії обидва зіграли від дзвінка до дзвінка - щоправда, проти Англії, Аргентини і Швеції доля “суперорлів” була завчасно спрогнозована. Тим не менш, хлопці напрацювали на особисту оцінку - Окоронкво допоміг вистояти у боротьбі з “трьома левами” (0:0), а Аґахова вразив ворота скандинавів (1:2).
Гол, організований у другому турі, подарував примарну надію, однак ніхто не придумав, як зупинити Генріка Ларссона - зірковий бомбардир відвантажив дубль.
Чемпіонат світу 2006
Хорватія
Стіпе Плетікоса - 3 матчі, 3 пропущені (270 хвилин)
Єрко Лєко - 1 матч (25 хвилин)
Стіпе Плетікосі не пощастило стати в Донецьку своїм - інакше б хорвата так легко не “списали” за конкуренції Богдана Шуста, Яна Лаштувки і появи молодого Андрія Пятова.
Зате у збірній воротар мав певне ім’я - він добре зарекомендував себе на ЧС-2002 і попри пропущений Євро-2004 поїхав до Німеччини у якості першого номера. Як зізнався сам Стіпе, на користь пішла оренда, проведена у “Хайдуці” (хоча насправді він мав приєднатися до “Фулгема”, та це зробив Лаштувка).
Треба визнати, що Плетікоса закріпив статус - мінімально помилився з Бразилією (ну як впоратися з Кака?), зафіксував нічию з Японією і двічі дістав із сітки проти Австралії. Втім, тут не обійтися без контексту - у першому випадку був реалізований пенальті, а у другому голі Стіпе розстріляли впритул (не допрацював захист “шашкових”).
Та і якби Плетікоса не відповідав потребам, то точно б не грав на ЧЄ-2008 і ЧС-2014.
Що стосується Лєко, то “динамівцю” виділили 25 хвилин (з Австралією). І без жартів, це вдача - майже увесь розіграш 2005/06 Єрко сварився з Суркісом, через небажання продовжувати контакт сидів у дублі і зрештою вже у новому сезоні вільним агентом перебрався до “Монако”.
Сербія та Чорногорія
Горан Гавранчич - 3 матчі (270 хвилин)
Ігор Дуляй - 3 матчі (270 хвилин)
Звонимир Вукич - 1 матч (21 хвилина)
Коли ти потрапляєш у “групу смерті” і не маєш великого міжнародного досвіду, то результат очевидний. На прикрість, Сербія та Чорногорія опинилася у квартеті з Нідерландами, Аргентиною і міцним Кот-д‘Івуаром.
Не сказати, що балканці не могли похвалитися наявністю серйозних імен (чого варті Кежман та Мілошевіч), однак були почергово биті кожним із опонентів. Десь із драмою, десь із розпачем і болем - це не міняє суть.
Гавранчич і Дуляй змінювали амплуа в залежності від сценарію, старалися, але що заслужили? Чи Вукич, якого випустили за рахунку 0:3 проти “альбіселесте”?
Чи доречна критика, якщо постраждали всі? Сербія та Чорногорія розпалися на окремі держави у червні 2006-го, а рекордний програш Аргентині (0:6) залишився з ними назавжди.
Польща
Маріуш Левандовський - 2 матчі (39 хвилин)
Маріуш Левандовський закриває собою двадцятку виконавців, які зіграли найбільше поєдинків (66) у складі збірної. Але безпосередньо на ЧС тренер Павел Янас довірив опорнику 39 хвилин (проти Німеччини та Коста-Рики) - найкращі часи “гірника” ще попереду.
Не отримали практику - Северин Ганцарчик (Польща/“Металіст”)
Чемпіонат світу 2010
Нігерія
Аїла Юссуф - 1 матч (90 хвилин)
Якщо не вдаватися у деталі, то Аїла Юссуф - не найгірший легіонер, який траплявся в історії “Динамо”. Проте у сезоні 2009/10, напередодні Мундіалю в ПАР, було очевидно, що центрбек не утримує належний рівень. На це натякали медична карта, статистика (дванадцяте місце за кількістю хвилин - 1757) та статус дублера Хачеріді/Алмейди.
Це все транслювалося і на збірну - універсал мав регалії двох Кубків Африки (бронзу 2006 та 2010 років), але його сумнівні кондиції і поступовий спад коштували дуже дорого. Як наслідок, у листопаді 2011-го відбулося завершення міжнародної кар’єри.
Тож у Південно-Африканській республіці Аїла провів один матч - з Кореєю. Після двох поразок - Аргентині (0:1) та Греції (1:2) - “суперорли”у випадку перемоги все ще зберігали примарні шанси на вихід, однак обмежилися нічиєю (2:2). Сам Юссуф запам’ятався метушливістю і “гірчичником” під кінець першого тайму.
Чемпіонат світу 2014
Хорватія
Едуардо да Сілва - 1 матч, 1 асист (22 хвилини)
Едуардо не пощастило зі здоров’ям, але нападник завжди володів цінним вмінням - миттєво вмикався в епізод і витискав з нього максимум. Це було особливо помітно у “Шахтарі” - клас бразильського хорвата настільки вирізнявся, що він, вважаючись джокером, стабільно боровся за провідні позиції у бомбардирському списку УПЛ.
Тому немає нічого дивного в тому, що Едуардо, отримавши у розпорядження 22 хвилини, встиг змайструвати гольову передачу - адресував м’яч Маріо Манджукичу, а той підсумував розгром Камеруну (4:0).
Бразилія
Бернард - 3 матчі (156 хвилин)
У 2014-му Бернард мав репутацію молодої зірочки і котувався Луїсом Феліпе Сколарі. Що цікаво, після жахливого виступу Бразилії на домашньому форумі про найдорожче придбання “Шахтаря” забули - в подальшому хлопця більше не викликали до табору “пентакампеонів”. Й тут немає ніякої зради, властивої імпульсивним латиноамериканцям - Бернард стрімко “скис” в УПЛ і самотужки знищив власні перспективи.
Це сталося потім, а от вісім років тому бразилець задовольнився появою проти Хорватії та Мексики. І Німеччини, де у півфіналі перед Бернардом виникло фактично непід’ємне завдання - замінити травмованого Неймара. Результат ви знаєте.
Нігерія
Майкл Бабатунде - 2 матчі, 1 асист (140 хвилин)
Бабатунде виріс завдяки Максимову/Тарану, був “відшліфований” Кварцяним і заслужено приєднався до основної обойми “суперорлів”. Плеймейкер залишився на лаві запасних проти Ірану, а от у зустрічі з Боснією і Герцеговиною та Аргентиною вийшов у старті.
Африканець приніс певну користь - записав асист у битві з “альбіселесте” (заради справедливості скажемо, що левову частку зробив Ахмед Муса). У тому ж матчі Майкл за прикрих обставин достроково попрощався з Мундіалем - зламав руку і, як підсумок, пропустив початок УПЛ 2014/15.
Боснія і Герцеговина
Тоні Шуніч - 2 матчі (180 хвилин)
Тоні Шуніч мріяв віч-на-віч перетнутися з Ліонелем Мессі, а побачився з Бабатунде. Діючи дуетом з Еміром Спахичем, футболіст “Зорі” не розгубився у відповідальний момент і не зіпсував каші.
Глобально немає до чого причепитися - у боснійцеві відчувався потенціал і в стані луганців відкрито жалкували, коли у липні 2014-го легіонер приєднався до “Кубані”. О’кей, не сприймаймо росію як щось серйозне, але що скажете щодо Бундесліги? Ото ж бо.
Португалія
Мігель Велозу - 3 матчічі (225 хвилин)
Від Мігеля Велозу чекали багато, але португалець не виправдав шалені сподівання. Хавбек видав вкрай неоднорідні відрізки - здорово дебютував, втім, з кожним сезоном все менше нагадував бронзового призера Євро-2012. Причому зниження вимог відбулося свідомо - Велозу відверто нудьгував у Києві і підозріло розквітнув, варто було йому повернутися до Серії A.
У 2014-му півзахисник ще не виглядав закостеніло і цінувався Паулу Бенту. Водночас Мігеля неможливо охарактеризувати поза командним результатом. Португалія ходила в тіньових лідерах, проте навіть не подолала груповий бар’єр - у плей-офф рушили Німеччина та США. І що тут ще сказати? Все одно було зроблено недостатньо, щоб виконати хоча б мінімальне завдання.
Нідерланди
Джермейн Ленс - 4 матчі (127 хвилин)
Погодьтеся, будь-кого збірна Нідерландів не запрошуватиме. Луї ван Гал знав Джермейна завдяки спільній співпраці в АЗ, але на ділі перевірив мало (847 хвилин). Словом, це не схоже на персональну лояльність й ніхто б так просто не жертвував дорогоцінною заявкою.
Ленс дійсно постарався, щоб гарантувати путівку - в кампанії 2013/14 взяв участь у 41 матчі, оформивши 7 м’ячів та аналогічну кількість передач. Зважаючи на те, що “динамівець” постійно плакався і натякав на відхід, йому можна навіть подякувати - зазвичай у нас звикли форсувати події, а не досягати мети чесним шляхом.
Ротуючись переважно з Мемфісом Депаєм, Ленс з’явився проти Іспанії, Австралії, Чилі (у старті) і чвертьфіналі з Коста-Рикою. В 1/2-й та зустрічі за третє місце Джермейн не був задіяний, але ніхто йому не дорікне за бронзову медаль - частково це допомогло Суркісу вигідно продати нападника до “Сандерленда”.
Не отримали практику:
Домаґой Віда, Огнен Вукоєвич (обоє - Хорватія/”Динамо”)Чемпіонат світу 2018
Хорватія
Йосип Пиварич - 4 матчі, 1 асист (200 хвилин)
Іронія долі полягає в тому, що Йосип Пиварич має в доробку срібну медаль ЧС-2018, хоча в наших широтах сприймався в якості мему. Втім, все закономірно - фулбек, покликаний страхувати Івана Стрініча, користувався попитом в очах Златко Даліча і загалом продемонстрував прийнятний рівень.
Повний поєдинок з Ісландією, у якому Пиварич асистував Мілану Баделю, важливі відрізки проти Данії (все ледь не зіпсував нереалізований пенальті), Росії та Англії - хіба це не варте поваги?
Тільки от у Києві змарнували шикарну рекламу і вчинили, як це властиво керівництву - влітку 2020-го Пиварич покинув Україну вільним агентом заради загребської “Локомотиви”, де він сьогодні капітанить.
Не отримали практику:
Фред, Тайсон (обоє - Бразилія/”Шахтар”)***
Ми спеціально винесли окремо Даріо Срну - хорват є легендою не лише на батьківщині, а й в Україні. Представник “шашкових” досягнув усього, про що може мріяти професійний футболіст - став одним із рекордсменів збірної за кількома важливими критеріями, капітанив, побував на чотирьох Євро і двох чемпіонатах світу (6 матчів, 536 хвилин). А ще відвантажив гол-красень фірмовим ударом зі штрафного стандарту - у 2006-му постраждала Австралія.
Як би ви не ставилися до Даріо, але саме таких легіонерів нам не вистачає - кваліфікованих та здатних робити різницю. Тільки так Прем’єр-ліга буде привабливою і знову постачатиме кадри для ЧС.
Павло Кушнєрук