Фінальний свисток Олександра Шандора зафіксував перемогу команди Луческу з рахунком 3:0.
Кияни йдуть на зимову перерву на «бронзовому» місці, відстаючи від «Дніпра-1» на 5 очок. «Металіст» завершує осінню частину чемпіонату на 10-й сходинці. Від зони перехідних матчів харків'ян віддаляють лише три пункти.
Блогер Михайло Смоловий про матч:
Стисло після першого тайму (рахунок 2:0):
матч з 1925 тривав, той самий стадіон, та сама форма суперника, та майже та сама назва
Вівчаренко не віддав Буяльському, а влупив «кудись»; Вітя не зупинив розкішний пас Лонвейка; тож рятував усіх бездоганним виконанням Буяльський
як і буває в таких матчах зазвичай, суперник навіть і не думав атакувати, а якщо думки з’являлися, то тиск киян змушував дуже швидко м’яч втрачати
гол Ваната (в стилі Бєсєдіна відскочило) хороша ілюстрація атакувальної гри Динамо восени, така сама невпевнена та кострубата - прагнуть одного, а виходить щось зовсім інше
хочте сперечайтеся, але топ-момент Лонвейка з ударом та раніше пасом на Циганкова - це все одно краще, ніж дефолтний перф Кабаєва; Лонні схоже за короткий час краще зрозумів чого від нього прагнуть, ніж Владислав за довший
Стисло після другого тайму (загальний рахунок 3:0):
на другий тайм частина гравців вийшла вже у ластах та водолазних масках
до деякою пори з валізами в руках гра киянам давалася, вони її цілком контролювали, але десь з ~70‘ хвилини Металіст змусив тремтіти двері у моїй вітальні знову
і хз чим би для дверей закінчився рік, але Кендзьора підвів масну риску під своєю кар’єрою в Динамо (існує така ймовірність), неймовірно симпатичний тривалий розіграш м’яча закінчився геніальною наскрізною передачею Циганкова з подальшим ударом під стійку; на помилку Бущана під час короткого розіграшу вже й не реагував
гра довела те, про що говорив/писав раніше, причини такого відставання від Дніпра-1/Шахтаря лише на ~30% виключно ігрові, набагато більше в невдачах в УПЛ морально-психологічних факторів, і аж ніяк не фізичних через не дуже зручну єврокубкову логістику