— У чому різниця між командами Михайличенка та Луческу? Михайличенко — тренер, який майже не розмовляв. Так, він знав, що робив і намагався дати шанс проявити себе кожному футболісту. Але Луческу для мене — один із найкращих тренерів світу. Він користується повагою в будь-якій країні, куди ми приїжджаємо. У нас у готелі від нього не відходять — постійно просять фото або автограф.
Коли він прийшов у команду, зібрав усіх гравців, щоб подивитися кожного з нас. Луческу ні з ким не радився щодо того чи іншого футболіста, усе почав із чистого аркуша, дав шанс абсолютно всім. Луческу не буде просто так казати тобі: «Зіграй так і так». Він пояснить, чому грати саме так — найважливіше в тій чи іншій ситуації. Він навчив нас розуміти гру. Грубо кажучи, я знаю, що робити ще до того, як прийняв м’яч. Цей процес він довів до автоматизму.
Коли прийшов Луческу, у нас одразу заграла молодь — Ілля Забарний, Олександр Сирота, Владислав Ванат почав проявляти себе дуже добре. Містер сказав, що футбол — це не вік. Тому досвідчені гравці дуже гармонійно взаємодіють із молоддю. Усі доповнюють одне одного. Я дуже поважаю його за це. Знаєте, зазвичай тренер приходить і ставить результат на перше місце. Але для Луческу важлива команда. Важливо зробити так, що гравці почувалися
комфортно і в роботі, і за її межами, — сказав Беніто.
Беніто: «Я люблю Україну! Не розумію тих легіонерів, які від'їжджають»