Стисло після першого тайму:
⁃ почали з двох поспіль діагональних переведень на Беніто, а пізніше розігрували виключно лівим флангом, тож обмеженість правого флангу офіційно визнана
⁃ Минай обрав схему не з трійкою ЦЗ, а з четвіркою зі ставкою на тиск в середньому блоці, що створювало киянам варіанти, як між лініями, так і з атакою глибини
⁃ Шепелєв в якості лівого вінгера вже другий матч поспіль створює більше гостроти, ніж в Кабаєва за всю осінь
⁃ Ванат додав в агресії, і це вже зовсім інша людина, раніше він часто нагадував якесь желе, що гойдалося в різні боки залежно від настрою
⁃ загалом Динамо почало трохи більше нагадувати команду, пожвавився рух м’яча; шкода, що час від часу давалася взнаки низька «виконавська майстерність» окремих гравців, вона не давала довести до тями досить цікаві епізоди
⁃ про тренд Минаю видихатися під кінець матчу знають усі, і тиск киян у перші 30 хвилин відповідав рівню завдання перевтомити суперника
⁃ хто пішов спати за моєю порадою після 30‘ хвилини, вибачте, бо пропустили гол малого (це лише 5 гол за майже 600 хвилин в інтервалі з 31‘-60‘ в матчах Минаю)
⁃ після голу турбували лише періодичні помарки Нещерета, Попова та Дячука до 30‘ хвилини, подальший успіх буде багато в чому залежати вже від цих трьох
⁃ Беніто треба знімати, бо людини на полі немає зовсім, якийсь привид бродить з ККД, що прямує до нуля
Стисло після другого тайму:
⁃ після перерви Минай трішки перебудувався, та спробував дати більший тиск, заважаючи киянам так легко розігрувати м’яч, як це відбувалося у першому таймі; але запал поступово згасав
⁃ в якийсь момент розігрувати низом стало важко і Нещерет почав лупити вперед на Ваната в боротьбу з кремезними дядьками, грала стала дуже і дуже нервовою, Динамо не могло узяти м’яч під контроль
⁃ лише Беніто продовжував грати пасажира метро, наче він артист ТЮГ, загадка чому не був змінений раніше, а чекали більш слушної хвилини (60‘), бо Гармаш був більш слушним для лонгболів Нещерета
⁃ дяка Богові, що Ванат не вимикає «play-off mode», але й відзначаємо чудовий пас Шепелєва, якого хер дочекалися б від Кабаєва у такій ситуації; після другого голу градус дещо вщух
⁃ Минай варто похвалити, що в якийсь момент на початку другого тайму гра з такої, де все зрозуміло, перетворилася на нервову, та десь під кінець вже за 0:2 знову виникла напруга; навіть Минай показав Динамо, де в нього «тонко і рветься»
⁃ вже трішки підза**ався рахувати численні косяки Нещерета Попова та Дячука, Максим взагалі ледь не перетворив все навколо у річища Валідолу на 75‘ хвилині, біда з захисниками, біда - ніхто з наявних ЦЗ не здатен уникати помилок «на рівному місці»
⁃ завершення гри ніяк не відповідає статусу, якого прагнуть гравці Динамо, Минай чинив тиск на ворота, і аж ніяк не навпаки; кияни не виглядали максималістами, яким потрібен третій гол, психологія утримувати «синичку в руках» ще аукнеться
⁃ якщо в перемозі над Львовом більше заслуга самих львів’ян, то тут вже зусиль динамівців в результаті більше, але для покращення усього ігрового ще непахана нива
⁃ ну, і маю скепсис стосовно «тренера з європейськими поглядами», спочатку він має з’явитися не в першій команді Динамо, а в академії та U19, бо для того, щоб «тренер з європейськими поглядами» дав результат - потрібні молоді гравці з «європейськими поглядами», яких наразі не назбирати на повну команду; але ж гроші не мої, а ІМС, тож йому і карти в руки
«Динамо» обіграло «Минай», перервавши серію поразок у Києві – голи молоді принесли успіх Луческу