Зміг би умовний Артем Шабанов чи Данило Безкоровайний посилити гру у захисті «Динамо»? Навряд чи. Бо вимоги для захисників та принципи побудови гри «Динамо» та «Полісся» з «Кривбасом» зовсім різні.
Особливість «Полісся» та «Кривбаса» у тому, що вони використовують дуже прості футбольні істини — пресинг, швидкий перехід з оборони в атаку. Все це підкріплено мотивацією. Маючи у складі не найсильніших футболістів досягти результату не можна подівувати якусь естетику гри, домінувати на полі, грати у контроль. Для успіху потрібно багато бігати, тиснути на суперника, щоб він помилявся. Якщо ще у тебе працюють стандарти, то взагалі супер.
«Рух» не зміг обіграти аутсайдерів «Минай» та «Олександрію» вдома, бо потрібно було грати першим номером, позиційно атакувати майже без простору. В обох матчах забитих голів не було.
Чому в Ігора Йовічевича вийшло із «Шахтарем»? Хорватський наставник максимально підходив під наявних склад команди. Він вміє допомагати самостверджуватися футболістами, реанімувати кар’єру, додавати впевненості у собі. При всій глибині складу, активній трансферній кампанії літа 2022 року Йові не ризикував грати з позиції сили. Швидкий перехід з оборони в атаку та пресинг були головними чеснотами чинного чемпіона України.
Проблема Мірчі Луческу в «Динамо» була в тому, що він хотів грати із високою обороною, контролювати м’яч, позиційно атакувати. Але для цього абсолютно не має гравців, не має класу футболісти. В такий футбол вони апріорі грати не можуть попри вимоги головного тренера. Коли не виходить, то гравці просто втрачають впевненість у собі та втрачається будь-яка мотивація.
На жаль, «Динамо» сьогодні потрібно спрощувати побудову гри. Відмовлятися від багатьох речей на користь простоти, але надійності. Починати потрібно з наведення ладу в обороні. Потрібно вчитися перебігати суперника, використовуючи глибину складу(5 замін для цього дають всі можливості), а не перегравати його на полі. Можливо, навіть потрібно буде відмовлятися від тонких футболістів типу Миколи Шапаренка, на користь «солдатів», які готові гризти землю.
Не так давно Юрій Миксимов очолив «Дніпро-1». Команда була в кризовому стані, але здобула 4 перемоги поспіль в УПЛ. Юрій Вільйович нічого не вигадував складного. Все дуже простенько, але надійно. У Кривому Розі не вистачило сил. Команда відразу посипалася.
Тренерів, які працюють на старих, але ефективних істинах вистачає. Навіть в умовах війни є вибір. Я не буду назвати жодних прізвищ потенційних кандидатів. Всі вони не слуху. На сьогодні просто другого виходу із ситуації не має. Потрібно брати своє повертаючись до динамівських традицій.