— Після поразки у грі зі збірною Албанії, в якому психологічному стані підійшли наші гравці до поєдинку зі збірною Чехії?
— Мені здається, що наші футболісти підходили до матчу зі збірною Чехії в бойовому настрої. Так, після поразки від Албанії критики наших хлопців було предостатньо. Безумовно, нервозність у наших хлопців була і всі хотіли реабілітуватися, адже в українській пресі наших футболістів просто рознесли. А вже тренерський штаб відповідав за те, щоб наші збірники якомога в кращому стані підійшли до звітної зустрічі.
— У стартовому складі збірної України ми побачили великі зміни, якщо порівнювати ігри з Албанією та Чехією, шість нових гравців. Це нормальна реакція Сергія Реброва на невдачу з Албанією?
— Тренерському штабу необхідно було враховувати фізичний стан кожного з футболістів — ці показники завжди враховуються, та й матчі розділяло кілька днів. Вихід на поле Степаненка читався — чеські футболісти досить потужні й атлетичні, проти них потрібно часто грати в нижньому блоці.
— Яким вам запам’ятався перший тайм?
— Знову перший тайм залишив двояке враження. Уже до п’ятої хвилини ми могли розраховувати на забитий м’яч. Ванат цілком міг краще використовуватися помилкою захисника і відкривати рахунок. Думаю, що в чемпіонаті України він би забив гол. Але тут нерв матчу йому завадив, а можливо й досвіду забракло.
До 10-ї хвилини господарі освоїлися на своєму стадіоні і прибрали ініціативу до своїх рук. Тут хочу відійти від самого футболу і сказати слова подяки нашим уболівальникам, які були справжніми господарями на трибунах у Празі. Їх було видно і добре чути, а от чеські фанати були в чисельній меншості.
Продовжуючи тему футболу, то поступово наших гравців оборони господарі стали втискати в штрафний і ми почали знову робити помилки. На 21-й хвилині Шапаренко, напевно, не хотів вибивати м’яч на кутовий, перебуваючи недалеко від воріт Трубіна. Усе закінчилося відбором м’яча і пропущеним м’ячем. Незабаром і Зінченко грубо помилився у власному штрафному — такі помилки в Європі зазвичай не прощають.
Наш гол у відповідь був красивий. Мабуть, у цій атаці наші футболісти зробили 12 точних передач поспіль і все закінчилося класним навісом у штрафний від Шапаренка на Ваната. Владислав уперше забив за національну збірну. До речі, ми помітили, що Шапаренку та Судакову комфортніше грати в зоні лівого інсайда, ближче до позиції Мудрика. Там трапляється якийсь перекіс і тренерському штабу потрібно знайти оптимальні позиції для наших лідерів півзахисту. І це також важливий фактор, який допоможе збірній України грати краще.
— Однак піти на перерву за нічийного рахунку нам не вдалося...
— Так. За рахунку 1:1 ми знову відкотилися назад, хоча й заслугу чеських футболістів ми не будемо применшувати. Агресія чеських гравців — і знову ми помиляємося біля своїх воріт. Степаненко невдало вибив у центр штрафного майданчика і гравець господарів, який набіг, потужно пробив повз Трубіна.
Тут хочу процитувати слова головного тренера збірної Чехії Івана Гашека: «Можливо, ми думали, що гратимемо в добре пошитому костюмі, але нам довелося вдягнути робочі комбінезони, вгризтися в землю і боротися, компенсуючи цим проблеми з грою». Ці слова багато про що говорять, адже три дні тому в Тбілісі, збірна Чехії була розгромлена.
— Чому Сергій Ребров не робив заміни до 69-ї хвилини зустрічі? Адже ми програвали...
— Важко дати відповідь на це запитання, тут усе вирішує Ребров. Зауважу, що заміна Андрія Ярмоленка напрошувалася — він не міг встигати за інтенсивністю цієї гри.
— Як ви вважаєте, пенальті у ворота нашої збірної було призначено, вірно, шотландським арбітром?
— Думаю, що, правильно. Матвієнко не грав головою, м’яч потрапив йому в руку. От якби м’яч зрикошетив від голови в руку — тоді інша справа.
— Після матчу довелося прочитати думку, що залишивши на лавці запасних Судакова і Циганкова, наш тренерський штаб збив із них золотий пил. Що ви скажете з цього приводу?
— Я не думаю, що Сергій Ребров таким чином виховував Судакова і Циганкова. У нас у грі з Албанією на лавці запасних сидів Зінченко. Давайте так — у півзахисті в нас є здорова конкуренція. Хтось все одно залишиться на лавці запасних. Є конкуренція і в атаці — Яремчук, Ванат і Довбик намагаються проявити себе на тренуваннях. Хоча тому ж Довбику зараз нелегко — адаптація в італійському футболі проходить для нього важко.
Але я хотів би підтримати всіх наших футболістів — вони найкращі зараз в Україні. Критикувати, причому огульно — найлегше. А що стосується Сергія Реброва, то мені здається, йому більше до душі робота клубним тренером. Там, де потрібно працювати щодня. А в збірній України всі збираються один раз на місяць або навіть раз на два місяці. Що ти там можеш натренувати? Одне тренування відновлювальне, гра передматчева — і в бій.
— Якщо ми подивимося в турнірну таблицю групи В1, то побачимо непривабливу картину — збірна України перебуває на останньому місці з нулем очок. У жовтні у нас номінально домашні поєдинки в Польщі з Грузією та Чехією. У нас є ще шанси посісти перше місце в групі?
— У мене віра в це ще є. Якщо ми обіграємо грузинську збірну і чеську, то вклинимося в боротьбу за перше місце. Усі розуміють — очки втрачати більше нам не можна.
Наведу приклад гри збірної Грузії, яка здобула дві перемоги в нашій групі. Я подивився огляд матчу в Тирані — Албанія — Грузія. У досить важкому поєдинку грузини вірили у свої сили і дуже хотіли перемогти і в підсумку, це їм вдалося. Нашим хлопцям поки що цього не вистачає. А що стосується ситуації загалом, то в нас є головне завдання — потрапити на чемпіонат світу 2026 року. Навесні почнуться відбіркові ігри і там уже все буде видно, чи впорається наш тренерський штаб із цим завданням.