За перипетіями трансферного вікна не завжди залишається можливість стежити за тим, як складається кар'єра заслужених у вітчизняному футболі виконавців, чиї найкращі ігрові роки вже опинилися позаду. Ветерани далеко не завжди користуються популярністю у вітчизняних роботодавців, оскільки це гравці, котрі знають собі ціну та, здебільшого, не збираються розмінюватися «на дрібниці». Можливо, з цієї причини деякі з них зараз і перебувають у статусі вільних агентів, причому без очевидних перспектив працевлаштування.
Давайте поговоримо про п'ятьох екс-футболістів збірної України, які наразі набагато ближчі до того, аби завершити кар'єру, аніж до того, щоб знайти новий клуб та повернутися на хороший рівень виступів…
Денис Бойко
Вік: 37 років
Матчів за збірну України: 7
Кар'єра Дениса Бойка для багатьох українських футболістів може бути предметом для заздрості. Цей голкіпер, окрім 108 матчів за «Динамо» та 102 поєдинків за «Дніпро», пограв також на вітчизняних просторах за «Кривбас», «Полісся», «Оболонь» і столичний ЦСКА, який вже давно пішов у небуття. Та й за кордоном Бойку також поталанило пограти – в Іспанії за «Малагу» та в Туреччині за «Бешикташ».
Бойко сім разів виходив на поле у воротах національної збірної України, проте з літа минулого року після відходу з «Полісся» виявився незатребуваним. В якийсь момент Денис почав співпрацювати із телевізійниками та виконував в осінній частині сезону функції одного з експертів на УПЛ-ТБ, але вболівальники чекали моменту, коли Бойко все ж таки повернеться на поле.
Очевидно, цього вже так і не станеться. Якщо вірити чуткам, то у запрошенні Бойка була зацікавлена «Ворскла», де досвідчений воротар абсолютно не виявився б зайвим, але, як ми бачимо, з якихось причин з цього нічого так і не вийшло – Денис, як і раніше, залишається у статусі вільного агента.
Наприкінці січня Бойко відсвяткував свій 37-й день народження, й наразі стає очевидним, що повернення на футбольне поле не є для голкіпера самоціллю. Нещодавно він зіграв у складі збірної України на чемпіонаті світу з медіафутболу, не відмовляє журналістам в інтерв'ю, але про прагнення ще десь пограти нічого не каже. Мабуть, подібне бажання у Бойка може виникнути тільки за наявності вигідної та цікавої пропозиції, а уявити собі таку зараз не так і легко, так що не дивуйтеся, якщо Денис без особливої помпи та досить тихо остаточно зійде «з радарів» й приєднається до лав «футбольних пенсіонерів».
Денис Дедечко
Вік: 37 років
Матчів за збірну України: 1
Опорний півзахисник Денис Дедечко є вихованцем академії «Динамо», але за рідну команду зіграв лишень три поєдинки у кар'єрі. Футбольна доля змусила цього гравця неабияк поколесити по різних містах та країнах. Окрім України Дедечко встиг «засвітитися» на росії, у Казахстані, Вірменії, Естонії та Молдові.
14 серпня 2013 року Дедечко, котрий на той момент на клубному рівні представляв «Ворсклу», зіграв свій дебютний та, як показав час, єдиний матч за збірну України. Це була товариська гра «синьо-жовтих» проти Ізраїлю, яка відбулася у Києві на НСК «Олімпійський» та завершилася перемогою господарів із рахунком 2:0. Тодішній наставник нашої збірної Михайло Фоменко випустив Дедечка на заміну на початку другого тайму замість того, чиє ім'я згодом було піддане футбольній та цивільній анафемі, і котрий під час повномасштабної війни продовжує спокійно косити бабло на російських болотах.
Щодо Дедечка, то він вже п'ять із половиною років як покинув Україну. Ще влітку 2019-го Денис, в якого завершився трудовий договір з «Олександрією», відбув до вірменського «Ноа». Потім виступав за естонський «Нарва-Транс», а із січня 2023-го й донедавна був пов'язаний контрактними зобов'язаннями з молдавським «Зімбру». У січні нинішнього року Денис отримав статус вільного агента, коли в нього завершився термін дії угоди з «зубрами», і з того часу чи то підшукує новий клуб, чи то намагається зважитися на такий відповідальний крок для будь-якого футболіста-професіонала як завершення кар'єри. Все-таки у липні йому виповниться вже 38 років…
Денис Гармаш
Вік: 34 роки
Матчів за збірну України: 31
Найкращі роки професійної кар'єри Дениса Гармаша пов'язані, безумовно, із «Динамо». У складі «біло-синіх» центральний хавбек тричі ставав чемпіоном України та чотири рази піднімав над головою Кубок країни, зігравши загалом 361 матч (54 забиті м'ячі, 45 результативних передач) за киян.
У 2020 році Гармаш ненадовго з'їздив на правах оренди пограти в Туреччину – за «Різеспор», – але потім повернувся й знову виявився корисним для «Динамо», остаточно залишити яке Денису довелося вже восени 2023-го. Тоді Гармаш вирішив податись до Хорватії, де уклав контракт із «Осієком», але життя ще раз переконало хавбека в тому, що він точно не створений для гри та життя за кордоном. Вже у січні минулого року Гармаш повернувся до України, підписавши контракт із амбітним «Металістом 1925». Незважаючи на яскраве представлення, хавбеку не вдалося допомогти харків'янам утриматися в еліті, проте Гармаш залишився у команді і після вильоту до Першої ліги.
Втім, у січні 2025-го стало остаточно зрозуміло – Гармаш не потрібний нинішньому тренерському штабу «Металіста 1925» на чолі із Патріком ван Леувеном. Тому футболіст узгодив дострокове розірвання контракту з харків'янами, а також публічно заявив, що не шукає нових варіантів для продовження кар'єри на професійному рівні. Гармаш чесно позначив позицію – він досяг практично усього, й у свої нинішні 34 роки хоче грати в задоволення, а не заради обов'язку.
Не дивно, що зараз Гармаш тренується та виступає за аматорську команду «Лісне» – фактично це вже кінець його професійної кар'єри, але можливість все ще залишатися у грі № 1 виключно заради того, аби отримувати від неї задоволення, а це саме те, чого й шукав Денис.
Ярослав Ракіцький
Вік: 35 років
Матчів за збірну України: 54
Ярослав Ракіцький – ще один зірковий ветеран та екс-футболіст збірної України, на рахунку якого аж 54 поєдинки за «синьо-жовтих». Ракіцький прославився у «Шахтарі», з яким 10 разів ставав чемпіоном України та 7 разів вигравав Кубок країни. У 2019-му, коли Паулу Фонсека чітко окреслив свою позицію про те, що більше він на центрбека не розраховує, «Шахтар» продав Ярослава в росію, де той провів три роки, але одразу після початку повномасштабного вторгнення продемонстрував свою громадянську позицію, розірвав контракт та залишив територію країни-агресора.
З літа 2022-го до січня 2023-го Ракіцький грав у Туреччині за «Адана Демірспор», а потім повернувся до «Шахтаря». У стані «гірників» Ярослав провів ще півтора роки та був досить корисною опцією для команди, особливо у внутрішніх турнірах, де його вміння виконати якісну передачу приносило чимало користі «Шахтарю». Втім, влітку 2024-го Ракіцький все ж таки залишив донецький клуб, причому як згодом натякала його сестра – не з власної волі. Але юридично все було зрозуміло – контракт завершився і футболіст отримав статус вільного агента.
З того часу Ракіцький сидить без клубу, хоча в пресі з'являлася інформація про можливе працевлаштування ветерана в Катарі, ОАЕ чи Китаї. Також ЗМІ повідомляли про нібито бажання Ярослава стати власником проблемного першолігового ФСК «Маріуполь», але, зрештою, нічого з цього так і не було реалізоване, а Ракіцький залишається «на узбіччі» професійного футболу вже понад півроку.
Очевидно, що, як і у випадку з Денисом Бойком та Денисом Гармашем, Ракіцький просто розуміє, що вже не зможе розраховувати на пропозицію, гідну його уваги у спортивному плані, а гнатися за грошима у 35 років, заробивши вже на гідне життя та ризикуючи здоров'ям, банально не має сенсу. Втім, все ще може змінитися, якщо завтра на обрії виникнуть умовні араби й поманять Ярослава фантастичним окладом, хоча... Вибір у шейхів величезний, відповідно до їхніх можливостей, і навряд чи Ракіцький хоч десь там перебуває хоча б на рівні шорт-листа.
Євген Шахов
Вік: 34 роки
Матчів за збірну України: 7
Центральний півзахисник Євген Шахов пограв в Україні за «Дніпро», «Арсенал-Київ» та «Зорю», добряче поколесивши по інших країнах та чемпіонатах. Зокрема, у Греції хавбек виступав за ПАОК та АЕК, стаючи із першим чемпіоном та триразовим володарем Кубка країни, в Італії Шахов грав за «Лечче», а в Казахстані – за «Тобол» із Костанаю.
З вересня 2016 року Шахов, коли дебютував у поєдинку проти Ісландії (1:1) в рамках кваліфікації на ЧС-2018, був футболістом національної збірної. Його досить регулярно викликали до табору «синьо-жовтих», хоча провів він за команду всього сім поєдинків, останній з яких датований листопадом 2019-го. Цікаво, що за збірну України Євген грав виключно, коли цю команду очолював Андрій Шевченко, а всі наступні наставники «синьо-жовтих» хавбека вже не шанували.
Сезон-2023/24 Шахов провів у Казахстані в лавах «Тобола», після чого отримав статус вільного агента і ось вже понад півроку не може працевлаштуватися. Наразі Євгену ще лишень 34 – начебто й аж ніяк не критичний вік, у якому вже обов'язково варто завершувати кар'єру, аби не нашкодити своєму здоров'ю, але… Здається, що Шахов не поспішає розмінюватися на сумнівні пропозиції, а якихось явно вартих уваги – йому банально не надходить. Це і може призвести до того, що хавбек врешті-решт серйозно замислиться над доцільністю завершення кар'єри…
Автор: Олексій Сливченко