Передісторія створення
Про це рідко згадують за межами Мерсісайду, але ніколи не забудуть в Ліверпулі. З 1884 по 1892 роки домашнім стадіоном «Евертона» був... нинішній стадіон принципового суперника «ірисок», «Ліверпуля» - «Енфілд Роуд». І саме через «Енфілд» почалося знамените протистояння «синіх» і «червоних». До речі, відстань між «Енфілд Роуд» і «Гудісон Парк», які знаходяться по різні сторони парку Стенлі, складає всього 765 метрів, або «тисячу кроків», як жартують вболівальники «червоних», що є рекордно мінімальною відстанню між стадіонами категорії 5 зірок.
Спочатку «Евертон» грав на полі Стенлі-Парку, яке зараз знаходиться між «Гудісоном» і «Енфілдом». Поступово число глядачів, які приходять на матчі команди зростало. До 1882 році їх число перевищувало дві тисячі, в результаті чого «Евертон» переїхав на відгороджене поле навпроти парку на Прайорі Роуд. Однак шанувальники «ірисок» були незадоволені новим місцем розташування стадіону, у зв'язку з чим відвідуваність матчів різко знизилася.
Тоді у 1884 році «Евертон» переїхав на футбольне поле на Енфілд Роуд. Прибуток від кожного поєдинку на «Енфілді» до 1885 році зросла до 200 фунтів. На «Енфілді» «Евертон» грав до 1892 року. Після того як «Евертон» фінішував на високому другому місці у Футбольній Лізі, президент клубу та власник стадіону Джон Хоулдінг вирішив підвищити орендну вартість поля зі 100 фунтів одразу до 250.
У зв'язку з цим члени правління клубу вирішили, що «Евертон» має переїхати на новий стадіон, і ініціювали його будівництво на північній стороні Стенлі-парку. Джон Хоулдінг залишився з порожнім стадіоном, і йому нічого не залишалося робити, крім як заснувати нову команду - свій власний «Евертон», який довелося перейменувати на «Ліверпуль», оскільки Футбольна Ліга Англії заборонила використовувати ім'я вже існуючого клубу.
Стадіон-законодавець мод
Новий стадіон «Евертона» отримав назву «Гудісон Парк», оскільки був розташований навпроти Гудісон Роуд, і став першим суто футбольним стадіоном в Англії. Кращі стадіони мала в той час тільки Шотландія. У 1887 році «Глазго Рейнджерс» відкрив «Айброкс», а «Селтік» одночасно з «Евертоном» відкрив свій «Селтік Парк».
Офіційне відкриття «Гудісон Парку» відбулося 24 серпня 1892 року. У той день на трибунах зібралося 12 тисяч глядачів. Однак перший матч і перша перемога на новому стадіоні відбулися 5 днів потому – 2 вересня 1892 року, коли «Евертон» обіграв «Болтон» (4:2). А всього за два роки «Гудісон Парк» вже приймав фінал Кубка Англії.
Стадіон постійно удосконалювався і був одним із найпрогресивніших у світі, свого роду еталоном. Багато клубів не тільки в Британії, але і по всій Європі будували свої арени саме за його подобою. Спочатку була побудована двоярусна трибуна «Парк Енд», а в 1909 році закінчилися роботи по створенню Головної Трибуни (Main Stand), обладнаної офісами, роздягальнями футболістів і навіть спеціальними місцями для преси.
13 липня 1913 року футбольна арена стала першою в історії Ліги, яку відвідав правлячий монарх. Георг V і Королева Марія нанесли візит на «Гудісон Парк», щоб подивитися на гру місцевих школярів.
У 1931 році «іриски» спорудили на «Гудісоні» поряд із полем своєрідне укриття для тренерського штабу і запасних футболістів. Цю ідею «Евертон» запозичив у шотландського клубу «Абердін» під час товариського матчу. Так з'явилися перші в Англії лавки запасних, зроблені у вигляді окопів, dug-out, які стали одним із символів британської стадіону. Згодом це оригінальне рішення знайшло широке поширення і зараз такі укриття має практично кожна футбольна арена у Англії і не тільки.
У 1938 році домашня арена «Евертона» стає єдиним стадіоном в Англії, який мав у той час чотири двоярусні трибуни. На відкритті Gwladys Street Stand була присутня королівська сім'я – Георг VI і королева Єлизавета. Згодом на одній з трибун з'явився і третій ярус, що також було новинкою.
У жовтні 1957 року на «Гудісон Парку» було встановлено освітлення. За рік «Евертон» реалізував оригінальну ідею – під футбольним полем клуб проклав більше 20 миль електричних проводів. Проект коштував 16,000 фунтів, але гроші були витрачені не даремно. Система давала можливість ефективно боротися зі замерзлим або мокрим полем. Так «Гудісон Парк» першим стадіоном, який обзавівся штучним підігрівом поля. У 1960 році на полі «Гудісон Парку» встановили дренаж. А в 1971 році «Гудісон Парк» став першим у світі стадіоном, на якому була побудована консольна (з накриттям) трибуна для вболівальників.
«Гудісон Парк» приймав п'ять матчів Кубка світу 1966 року, який проходив в Англії – три матчі групової стадії за участю збірної Бразилії, чвертьфінал і півфінал. У півфіналі зійшлися збірні ФРН і СРСР, і, незважаючи на поразку (1:2), вихід у цей раунд так і залишився найкращим досягненням для радянської збірної на Чемпіонатах світу за всю історію.
Рекорд відвідуваності стадіону (78,299 глядачів) був встановлений 18 вересня 1948 року під час мерсісайдського дербі, яке завершилося внічию (1:1).
Сучасність і данина традиціям
Зараз місткість «Гудісон Парку» становить 39,572 глядача. У середньому стадіон заповнюється на 95%. Остання реконструкція відбулася в 1994 році. При цьому на сьогоднішній день «Гудісон Парк» вичерпав свої можливості розширення.
У зв'язку з цим керівництво клубу розробило план будівництва нового стадіону у передмісті Ліверпуля, Кіркбі, на 50 тисяч глядацьких місць з можливістю розширення до 60-ти тисяч, але фанати були проти цього проекту, і його заморозили. Надто вже вболівальники «Евертона» люблять свій рідний «Гудісон Парк», якому вони дали прізвисько «Велика стара леді» (Grand Old Lady).
Зі стадіоном пов'язана досить цікава акція клубу – під ареною стадіону поховані урни з прахом уболівальників клубу, які побажали вічно залишатися зі своєю командою, а по периметру поля розташовані таблички з їх іменами, тому стадіон одночасно є і меморіальним комплексом.
«Гудісон Парк» унікальний ще й тим, що між двома трибунами, всього у декількох ярдах від кутового прапорця, розташовуються стіни англіканської Церкви святого Луки. Церква і футбольний клуб перебувають у тісному контакті. «Евертон» не проводить ранніх матчів по неділях з тим, аби не перешкоджати недільним службам у церкві. У свою чергу, церква в дні матчів відкривається за дві з половиною години до стартового свистка, і кожен уболівальник може зайти до неї і випити чашку чаю.
«Евертон» працює з активними вболівальниками, пропонуючи першочергове право на придбання квитків на виїзний матч тим, хто вже побував на найбільшій кількості «виїздів».
Також окрім звичної програми абонементів, яка надає знижки і право першочергового викупу квитків на свої місця на матчі єврокубків, клуб піклується про своїх юних вболівальників, а також про вболівальників поважного віку, надаючи їм знижки на квитки. Наприклад, на матч з «Динамо» ціни на квитки для дорослих стартують від 28 фунтів стерлінгів (для порівняння, на ігри АПЛ – від 33). При цьому вболівальники віком до 21-го року і старше 65-ти мають можливість придбати квиток від 17 фунтів. А ціни на «юніорські» квитки для дітей до 16 років стартують і того менше – від п'яти фунтів.
На відміну від ігор Прем'єр-ліги, які часто збирають на «Гудісоні» практично аншлаг, матчі Ліги Європи цього сезону не користувалися таким вже великим глядацьким інтересом. Найбільшу кількість глядачів привернув стартовий поєдинок проти «Вольфсбурга», а найменшу – матч проти «Краснодара», який втім нічого не вирішував для «Евертона».
18.09.14. «Евертон» - «Вольфсбург» (4:1) - 29,593 глядача
06.11.14. «Евертон» - «Лілль» (3:0) - 28,844 глядача
11.12.14. «Евертон» - «Краснодар» (0:1) - 20,260 глядачів
26.02.15. «Евертон» - «Янг Бойз» (3:1) - 25,058 глядачів