Півзахисник «гірників» побував у редакції порталу СПОРТ bigmir)net і відповів на запитання читачів. Алекс розповів про свою кар'єру, чемпіонат України, плани на майбутнє та іншого. До вашої уваги – найцікавіші уривки з онлайн-конференції.
Про татуювання
– Маю дуже багато татуювань. Так, правильно, Edilson – це ім'я мого батька. На іншій руці – ім'я моєї матері. Ці люди завжди підтримували мене, завжди були зі мною, і для мене дуже важливо, щоб вони завжди були поруч.
Про анекдоти
– Вони не дуже поширені в нашій країні, але ми щасливий народ: завжди радіємо і посміхаємося, намагаємося заражати своїм гарним настроєм так само й українців, адже для нас важливо, щоб інші люди також завжди посміхалися.
Про матч із «Динамо»
– Звичайно ж, я намагатимусь забити м'яч і допомогти команді виграти. Це ж класика, найцікавіша гра в нашій країні. Але хочу сказати, що «Динамо» зараз – це одна з найкращих команд України, вони показують дійсно гарні результати. Думаю, про це можна судити і з турнірної таблиці.
Про шанси стати чемпіонами
– Не забувайте, попереду ще дуже багато ігор. Побачимо, хто стане чемпіоном. Думаю, що хоч якісь, але шанси в нас є. Пам'ятаю, що коли я прибув до України, то «Шахтар» був позаду «Динамо» з відставанням у десять очок. І все одно змогли стати чемпіонами. Чому б не повторити цей подвиг?
Про українську кухню
– Щоразу, коли йду до ресторану, мені подобається традиційна українська страва – український борщ. На цей момент вона моя улюблена.
Про збірну Бразилії
– Головний тренер бразильської збірної дуже часто стежить за «Шахтарем», тому що там багато бразильців. Я просто чекаю на свій час, думаю, прийде він і я також себе покажу. Дуже радію за Дугласа і Луїса, яких туди досить часто викликають. Я щоразу за них уболіваю, завжди сподіваюся, що вони виграють і заб'ють гол і все буде добре.
Про ситуацію в Україні
– Усе, що зараз відбувається в країні, – це дуже важко, на жаль. Донецьк був для мене таким же домом, як і для всіх донеччан. На жаль, зараз там небезпечно, але багато людей залишилися. Я сумую за своїм рідним містом – можна сказати, що воно вже дійсно стало мені рідним за ці 5 років, які я прожив в Україні. Сподіваюся, незабаром вони дійдуть якоїсь згоди, нарешті все скінчиться і на Донбасі знову запанує мир. Дуже сумую за грою на своєму рідному стадіоні, за своїми вболівальниками. Тому прошу, щоб якомога швидше все скінчилося, знову запанував мир.
Про «Донбас Арену»
– Звичайно ж, поза всякими сумнівами, хочу повернутися на «Донбас Арену». Ми там були дуже щасливі і дуже хочемо туди повернутися, як я й казав. Сподіваюся, що, до того як піду з «Шахтаря», я повернуся до Донецька та зіграю на «Донбас Арені», щоб подякувати всім уболівальникам, адже вони для нас дуже важливі.
Про Віктора Коваленка
– Вважаю його найперспективнішим молодим футболістом в Україні. Він показує досить гарні результати, дає хороші паси. Думаю, що у Віктора є всі можливості, щоб у майбутньому постійно грати в основі «Шахтарі».
Про українських друзів у «Шахтарі»
– Найбільше я на тренуваннях спілкуюся з Гладким, але також і з Ракицьким, і з Шевчуком, і з Антоном Каніболоцьким.
Про рок-музику та групу Sepultura
– Я не дуже багато знаю про рок, бо не дуже люблю цей напрям у музиці. Але про групу Sepultura чув, адже вона досить популярна в Бразилії. Думаю, що наші хлопці з «Шахтаря» більше люблять самбу. Вони слухають інші напрямки музики.
Про плани на майбутнє
– Я маю контракт і збираюся залишитися тут. Не хочу їхати: мені подобається «Шахтар» і я тут щасливий. Але, звичайно ж, якщо будуть якісь хороші пропозиції, ми їх обов'язково обговоримо з клубом та оберемо те, що буде краще – як для мого життя, так і для «Шахтаря».