«Залишитися в «Джубіло Івата» не вийшло. Подякували один одному за роботу, і все. Це дуже хороший клуб, організація на вищому рівні. Конкретна людина відповідає за воду, інший - за спортивні вітаміни... Інфраструктура теж відмінна: дві футбольні бази, поля найкращої якості, розкішний великий стадіон. Багато людей приходить на тренування, а на матчах арена заповнюється майже на 80%. Загалом, є все для того, щоб рости як футболіст. У «Джубіло» я був не на зборах, а під час чемпіонату, тренувався два тижні. Але в команді 34 людини, і там немає спеціальних ліг для молоді, на зразок наших U-21 і U-19. Плюс, я проявив себе не кращим чином. Тому, напевно, і не склалося... Футболісти в «Джубіло Івата» були дуже хороші, є навіть захисник Авраам Пападопулос, який зіграв багато матчів за збірну Греції.
Дійсно, називали мене Шевченком. Але деякі знали і Ярмоленка. А тренер «Джубіло Івата» Хіросі Нанами розповідав, що коли він грав в італійському чемпіонаті (у сезоні 1999/2000 провів 31 матч і забив два м'ячі за «Венецію». - Прим. ред.), йому доводилося виступати проти Шевченка. Ще там є англієць Джей Ботройд. Свого часу його запрошував донецький «Шахтар», але він побоявся перевозити туди свою сім'ю. А Пападопулос говорив, що його хороший друг - Олег Протасов. Крім того, японці знають, звичайно, про наш конфлікт з Росією.
Якщо чесно, на вулиці не бачив діточок, які грають у футбол. Ймовірно, тому що Івата сама по собі - маленьке містечко. А ось гуляв в Токіо і був в парку... Там стояло чоловік 300, і вони клацали свої телефони. Коли підійшли ближче - виявляється, всі ловили покемонів»,
- р
озповів Демченко в інтер
в'ю MatchDay
.