- Григорій, хто тоді, майже 10 років тому, був фаворитом першого матчу?
- Думаю, хорвати. На мій погляд, вони завжди фаворити будь-якої відбіркової групи, а в той час, після виступу на Євро-2008, у них була відмінна команда. Втім, як і зараз.
- Так, але ми приймали Хорватію на своєму полі, до того ж після двох перемог на старті кваліфікації до ЧС-2010...
- Турнірна таблиця, в цілому, і диктувала стратегію цього матчу. Нашим головним завданням було не пропустити.
- Пам'ятаєш підготовку до цієї зустрічі? Обстановка була спокійна?
- Цілком. Ми хоч і не показали якийсь яскравої гри в двох перших поєдинках, в ЗМІ нас все одно хвалили. Максимальний результат - це завжди добре.
- Моментів у матчі було небагато?
- Ні, їх майже не було.
- Хто сушив гру?
- Всі по-трохи (посміхається). Мені той поєдинок більше запам'ятався атмосферою на стадіоні. Вперше Харків приймав офіційний матч національної збірної, і це була подія. Пам'ятаю, раніше приїжджав на ігри проти Металіста і звертав увагу, як уболівальники називають склад своєї команди. А тут - весь стадіон скандує твоє прізвище. Словами не передати...
- Пам'ятаєш Луку Модрича і Івана Ракітіча?
- Безумовно, вони і тоді вже виділялися. Так там майже всі заслуговували на особливу увагу!
- Футболками з кимось обмінювався?
- С Маріо Манджукичем, який тоді вийшов на заміну. У той час нападник тільки починав свою кар'єру в збірній, тому, напевно, з ним особливо ніхто і не хотів мінятися (посміхається). Зате у мене тепер є майка такого форварда.
- Ти сказав, що ви грали від оборони. Нинішня збірна України вміє діяти в подібному ключі?
- Треба вміти грати по-різному, але теперішня команда - і за виконавцями, і за структурою гри - буде прагнути виглядати зовсім по-іншому. А вийде чи ні, подивимося вже після матчу.
- У виїзному матчі ти сидів у запасі. Стадіон Максимір справив сильне враження?
- Сама арена, зізнаюся, ні. Ми навіть запитували, коли там останній раз була реконструкція. Інша справа - вболівальники. Ось вони враження точно зробили.
- В гостях ви зіграли - 2:2. Зараз нас влаштує такий результат?
- Цілком. Нічия не дозволить відпустити лідера групи у відрив. У Туреччині теж було 2:2. Можна і в Хорватії так зіграти.
- А потім перемогти вдома. Наприклад, в Харкові...
- Так на Металісті ми ж 0:0 закінчили! Значить, треба їхати до Львова (посміхається).
- У Зорі зараз є кілька молодих хлопців, яких викликають до збірної. Як ти думаєш, вони знають, що їх старший товариш грав колись проти Хорватії?
- Так ти у них краще спитай (посміхається). Мені складно сказати, кожен, напевно, більше стежить за своєю статистикою. Втім, ми, старші товариші, завжди підкажемо молоді, дамо якусь пораду. Для Зорі велика честь, коли представників клубу викликають в головну команду країни, а якщо вони ще виходять на поле! Загалом, будемо тримати кулаки - і за наших хлопців, і за всю збірну.
Єген Гресь