«Схема з трьома центральними захисниками — не нова. Періодично до неї повертаються, - каже Олег Вікторович. - Більшість команд діє у три нападника. А ця схема дозволяє високо грати на флангах з форвардами суперника. Для цього потрібно, щоб у центрі хтось страхував крайніх захисників. Це роблять правий і лівий центральні оборонці.
Прихильниками цієї схеми є італійці. «Ювентус» грає так вже 5-6 років. Збірна Італії під керівництвом Антоніо Конте на Євро-2016 дотримувалася такої формації. Згодом тренер застосував цю схему в «Челсі», і вона відразу дала результат.
«Динамо» запізнилося на кілька років. 7-8 років тому Сергій Пучков у «Таврії» намагався грати з трьома захисниками. Були спроби і у Віталія Кварцяного. Але у них це не дуже виходило, бо команди дуже багато пропускали.
Сьогоднішній варіант гри з трьома захисниками використовується по-іншому. Центральний оборонець при володінні м'ячем перетворюється в опорного півзахисника. Також він має брати участь у створенні атаки.
10 років назад захисники просто відбирали м'яч і все. А зараз вони беруть участь в організації і підготовці початку атаки. Три оборонці утворюють трикутник: крайні захисники грають широко, а центральний піднімається вгору. Воротар їм допомагає. Так легко контролювати м'яч на своїй половині. Це зовсім інше розташування, ніж було раніше.
Поки у «Динамо» не зовсім те саме, як у збірної Італії. Домагой Віда — не схожий на захисника, який добре віддаватиме передачі. Щоб грати з трьома захисниками, потрібно мати футболістів з відповідними якостями. Поки це тільки копія схеми і не більше.
Коли Тимощук виступав за «Шахтар», то Мірча Луческу у випадку необхідності прибирав одного із захисників і опускав туди Анатолія. Тоді виходило, що грає три центральних оборонця. Зараз Степаненко може зіграти дуже низько. Також виходить, що він третій центральний захисник.
Збірна України теж могла б діяти за такою схемою. Але потрібно не просто розставити гравців, а знайти футболістів з відповідними якостями. Зараз у команді домінує іспанський підхід.
Взагалі, команда повинна мати, як мінімум три варіанти ведення гри: коли граємо проти сильної команди, рівного суперника і аутсайдера.
Якщо перевага у моєї команди, то я граю 4 (орієнтуються на захист) — 6 (на атаку). Якщо суперники рівні, то 5-5. Якщо ми слабші, то 7-3. Навіть збірна Аргентини з Мессі у складі грала у закритий футбол. Якщо ти Кличко, то це один бокс, а якщо ти не Кличко, то це вже зовсім інший бокс.
Я багато разів бував в Італії. Італійці дуже консервативні. Для них головне — не пропустити. Тому при захисті задіяні 5-6 гравців: троє центральних, крайні оборонці і один опорний.
Так як розвивається український футбол, то ця схема може бути для нас актуальною. Зараз в «Енергії» я експериментую. У минулому сезоні в заключних матчах я вже грав у три центральних захисники. І в нас дуже добре виходило. Тепер також використовуємо цю схему.
Футболістам подобається так грати. Опорному півзахиснику не треба багато бігати і страхувати. Але потрібно, щоб центральні захисники дуже добре володіли пасом і просили м'яч. Колись я працював з Андрієм Пилявським. Він якраз належить до таких. Для Кучера та Хачеріді така схема не підходить.
Нові схеми потрібно награвати у міжсезоння. Це говорить про недосвідченість тренера. Ребров тільки зараз дозріває, як наставник. Взагалі, щоб награти одну схему, потрібно 3 місяці», - каже Федорчук.