Виліт до Першої ліги – не катастрофа. Проте в контексті «Дніпра» мало говорити про пониження у класі за спортивним принципом. Ще варто тримати в думках можливі санкції від найвищих футбольних інстанцій, які можуть зробити з клубом те, що трапилося вже не з однією українською командою з великою історією.
Можна змоделювати різні варіанти розвитку ситуації. Проте при будь-якому з них актуальним, гострим і цікавим залишатиметься запитання «а що буде з Русланом Ротанем»? Відданість і клубний патріотизм – це добре, але навряд чи Ротаню варто залишок кар'єри прозябати у нижчих дивізіонах українського чемпіонату.
Руслан навряд чи буде обділений пропозиціями. За нинішньої ситуації Ротань здатен суттєво підсилити будь-яку команду Ліги Парі-Матч. Будь-яку, навіть «Динамо» з «Шахтарем». Напевно таки, будуть пропозиції з-за кордону – як мінімум з Греції чи Туреччини. І засуджувати Руслана за те, що він залишить «Дніпро», будуть хіба що безумці.
Він багато років віддав цій команді, пережив з нею періоди найвищого злету і найнижчого падіння. Для нього було б символічно і ідеально завершити кар'єру в цій команді, піти переможцем, покупатися на останок у променях слави. Проте умов для цього у «Дніпрі» не буде. Руслан готовий відіграти ще кілька років, але що за ці роки трапиться з «Дніпро» – загадка.
Йому потрібно знайти гідне для себе місце. Місце, які він прикрасить.