Молоді динаміці стали переможцями групи, виступаючи разом із «Бешикташем», «Наполі» та «Бенфікою». Двоє останніх є доволі серйозними командами. Так, молодіжна команда «Наполі» вважається однією з найперспективніших в Італії. В цьому сезоні вони вже встигли обіграти юнацьку команду «Шахтаря» 2:1. А «Бенфіка» підготувала за останні роки Ренату Санчеша та Гуедеша, які були продані за величезні кошти до «Баварії» та ПСЖ. З таким суперниками юнацька команда «Динамо» змогла вийти з групи двічі (і вдома, і в гостях) перегравши «Наполі» та «Бенфіку» (очевидці матчу в передмісті Лісабона розповідали, що скаути європейських команд приїхали дивитися гравців господарів, але записували у свої блокноти молодих гравців «Динамо»), і тільки раз зігравши у Стамбулі 3:3 з «Бешикташем». В чемпіонаті ще восени було зрозуміло, що конкуренцію юним динамівцям ніхто нав’язати не може. Президент клубу Ігор Суркіс навіть назвав юнацьку команду «Динамо» своєю улюбленою.
Були величезні сподівання, що хтось із молодих гравців зможе закріпитися в першій команді і повторить шлях Віктора Циганкова. Враховуючи економічну ситуацію, коли можливості витрачати серйозні гроші на футболістів немає. Але вийшло зовсім навпаки.
Воротар Володимир Маханьков ще минулої осені став основним в дублюючому складі «Динамо». Тоді травма Шовковського дала шанс Рудьку, із яким конкурував Коваль, а Бущан був травмований. Весною Маханьков програв конкуренцію першого номера дублю Бущану. Зараз він є четвертим за рангом воротарем в системі клубу. Це при тому, що йому вже двадцять років.
Правий захисник Олександр Тимчик пішов набиратися досвіду до «Сталі». Справи команди йдуть не кращим чином. До того ж, головний тренер, який його запрошував, пішов у відставку. Помилка Тимчика коштувала його команді нічиєї у матчі з «Шахтарем».
Центральний захисник Попов влітку отримав важку травму та вибув до весни. Його напарник Віталій Миколенко вже встиг зіграти за першу команду «Динамо» проти » Зірки», травма Піваріча дала йому такий шанс. Щоправда в першій команді в Миколенко бачать лівого захисника. Зараз Віталій є стабільним гравцем дублюючого складу. Іван Калюжний, який більше був гравцем ротації минулого сезону, зараз теж грає за дубль у основному складі.
Лівий захисник Владислав Дубінчак перейшов на сходинку вище і став основним лівим захисником дубля. Ще один гравець лівого флангу Богдан Михайличенко пішов в оренду до «Сталі». У матчі проти «Олександрії» він встиг відмітитися автоголом.
Опорний півзахисник Ахмед Алібеков ще з минулої осені був у дублі, але цього сезону майже не грає. Причина в тому, що в дублюючому складі раніше отримував практику Сергій Рибалка, а зараз цим займається Микита Корзун. Хоча потенціал у Алібекова дуже серйозний.
Євген Смірний балансує між U-19 та U-21, Владислав Наумець так і залишився в U-19, щоправда він минулого сезону багато не грав. Микола Шапаренко та Сергій Булеца теж із минулого сезону були вже в дублі. Справи Булеци в новому сезоні пішли не так добре, він втратив своє місце у стартовому складі, а Шапаренко почав стабільно грати та навіть залучатися до тренувань першої команди.
Флангові гравці Богдан Ледньов (минулого літа він був на перегляді у «Малазі», але опинився в «Динамо») та Денис Янаков мали можливість грати в дублюючому складі. Леднев зараз більше грає, а Янаков десь знаходиться між ротацією молодіжної команди та основою юнацької. На рахунок Леднева були величезні сподівання, особливо враховуючи трансфер Ярмоленка, але поки він їх і близько не виправдовує. Так, на останній збір він не отримав навіть виклику з молодіжної збірної Головка. В матчі з «Аяксом» в плей–оф юнацької Ліги чемпіонів виходив Георгій Цітаішвілі, який вчора забив юнацькій команді «Інтера», але він 2000-го року народження, ще дуже молодий, але дуже талановитий.
Назарій Русін вже є гравцем основного складу команди U-21, але практика для Артема Кравця та Артема Беседіна забирають у нього ігровий час. Хоча Русін вже на рівні першості дублерів зарекомендував себе як справний бомбардир. Не так давно в товариській зустрічі із брестським «Динамо» відразу трьома голами відзначився Владислав Алексеєв, але якогось стрибка в кар’єрі йому це не дало. Зараз Алексеєв грає дуже мало програючи конкуренцію Русіну за ті хвилини, що залишаються після Кравця та Беседіна в чемпіонаті дублюючих складів.
Незважаючи на великі аванси, за рік мало що змінилося для цих гравців. Поки всі залишаються на рівні перспективних гравців. Які причини такого повільного прогресу? Хтось втратив мотивацію, не дочекавшись свого шансу на зимових зборах. Комусь не пішло на користь підписання нових контрактів на покращених умовах. Хтось явно переоцінив своє можливості та місце у футболі. Але час все виправити ще є.
Щоправда не дуже багато.
Сергій Тищенко