У футболі неможливо бути на одному рівні. Підйоми змінюють спади. Якщо таке відбувається протягом короткого часу – це ще нормально. Але буває так, що спади продовжуються на доволі тривалий термін. Футболіст опиняється у ситуації, коли він відверто втрачає власну форму, а з новим сезоном прагне повернутися на колишній рівень. Наступний сезон буде вирішальним у кар’єрі далеко не одного іменитого футболіста на рівні УПЛ.
Денис Гармаш
Гармашу вже 29. Поки ще в Динамо вірять, що він не сказав свого останнього слова. Інакше, не можна пояснити присутність Дениса не зборах. З усіх можливих чуток про відхід до іншого клубу – лише турецькі аутсайдери. Не думаю, що до цього можна ставитись серйозно. Олександр Хацкевич показав себе як тренер, який не використовує непотрібних гравців на зборах. Напевно, що в тренерському штабі Динамо досі вірять, що Гармаш може принести користь команді (під час ротації та завдяки вмінню зіграти на декількох позиціях).
Якщо нічого не зміниться до завершення трансферного вікна – Гармаш отримає черговий шанс проявити себе з найкращого боку. Це, можливо, його останній шанс.
Сергій Сидорчук
Трапляються футболісти, кар’єра яких розділена на «до травми» та «після травми». Так склалося, що в один момент Сидорчук отримав капітанську пов'язку і став лідером середини поля. Потім була важка травма в київському матчі проти Янг Бойз. Сергій довго відновлювався, але після травми ніяк не може повернути власні кондиції.
В минулому сезоні програв конкуренцію за місце в складі молодшим партнерам. Влітку Динамо підписало Кадірі, що свідчить про ще більшу конкуренцію за місце в середині поля. Наступний сезон має стати вирішальним для Сидорчука. Якщо не вийде повернути хорошу форму – прийшов час дати дорогу молодими та спробувати перезавантажити власну кар’єру.
Олександр Андрієвський
Мені цей футболіст імпонував ще з часів молодіжних команд Металіста. Але в дорослому футболі він грав регулярно лише в Одесі за Чорноморець та сезон в Зорі. Це зовсім не багато для 25-річного футболіста. В цей час кар’єри вже має бути зібраний певний досвід, вміння, клас гравця. Поки цього немає. Олександр Хацкевич дає шанси проявити себе, але наразі не все виходить.
Наступний сезон повинен дати чітку відповідь на запитання: чи відповідає Андрієвський рівню Динамо? Якщо вже наступного сезону не вийде закріпитися в першій команді – варто задуматися над зміною не тільки клубу, але й чемпіонату.
Богдан Бутко
Шахтар довго готував заміну для Срни. Збирав у себе в системі ряд талановитих гравців. В один момент здавалося, що Бутко зміг стати основним гравцем на правому фланзі оборони «гірників». Але травми та відсутність повної довіри від попереднього тренера Фонсеки призвели до того, що Богдан програв навіть конкуренцію за місце в старті збірної України.
За останні два сезоні прогрес у Бутка зник. Нічого нового в його грі немає, лише з'явилося більше травм. На початку року Богдану виповниться вже 29. Варто мати якусь стабільність. Прийшов час визначитися з тим, чи зможе Бутко врешті стати основним захисником Шахтаря, або треба дати дорогу Болбату, Додо та Коноплі.
Микола Матвієнко
Микола Матвієнко ніяк не може закріпитися в Шахтарі пропри власний універсалізм. Він може вдало зіграти на будь-якій позиції в обороні. В Лізі чемпіонів Матвієнко виходив навіть на правому фланзі захисту.
Після переходу Ракицького до Зеніта здавалося, що Матвієнко нарешті зможе отримати шанс на позиції центрального захисника. Але Паулу Фонсека довіряв більше парі Хочолава-Кривцов. Судячи зі зборів, новий тренер «гірників» Луїш Каштру не збирається відмовлятися від цієї пари оборонців.
Матвієнку залишається роль дублера Ісмаїлі, або підміни когось з центральних оборонців. Враховуючи схильність до травм та пошкоджень у Кривцова, свої шанси у нього будуть. Тільки от у 23 роки варто грати більше для розвитку, а не виходити на окремі матчі. Багаж, отриманий у Львові та Полтаві, можна дуже просто просидіти.
Максим Малишев
Травми, травми та ще раз травми. Безперечно, що талановитий півзахисник ніяк не може стабільно грати через різного роду пошкодження. Тільки відновиться – відразу щось нове.
В період, коли пішов Тейшейра, він довів, що може приносити користь та грати в основі Шахтаря. Степаненку вже скоро 30. Потрібно думати про заміну. Особливо з українським паспортом. Якщо в цьому сезоні не вийде – мабуть, настане час довіряти молодому Піхальонку.
В'ячеслав Танковський
Свого часу Паулу Фонсека використовував Танковського як дублера для Фреда. З м’ячем В'ячеслав працює дуже класно, от лише не такий швидкий як бразилець. Шансу він так і не отримав.
Перебуваючи в Зорі, показував дуже симпатичний футбол. Інакше його б не повернули до Шахтаря. Але замість розвитку – програв конкуренцію. Якщо гравець не грає, про прогрес не може бути й мови. Періоди в Маріуполі та Арсеналі були не такі довгі, щоб можна було щось відновити. Зараз прийшов час визначатися. Якщо не буде практики – кар’єра перебуває під загрозою.
Микита Шевченко
Граючи в Зорі, Шевченко завоював місце в збірній України на Євро-2016, вважався одним з найбільш надійних воротарів чемпіонату. В один момент вирішив боротися за місце в складі рідного Шахтаря. З того часу пройшло 3 роки, а Микита майже не грав.
В Шахтарі не мав довіри з боку тренера та переніс чимало травм. У Карпатах відверто нічого не показав. Тільки у другій половині сезону з'явилися проблиски минулої форми. Але вже в новому сезоні потрібно буде доводити не знайомому Вернидубу власну перспективу, а Скрипнику, для якого період в Зорі лише розпочинається. Прихід Ніколи Василя тільки підтверджує думку, що буде не просто. Наступний сезон має дати точну відповідь, чи зможе Микита Шевченко відновити свої ігрові кондиції.
Пилип Будківський
Свого часу був основним форвардом Зорі та навіть викликався до збірної України. Однак період оренд в Росії, Бельгії та Франції повернув Будківського на початок кар'єри. Тепер знову потрібно все доводити з нуля.
Друга частина сезону не переконала. Настав шанс з новим тренером повернути колишню футбольну славу
Олександр Тимчик
Про перспективи цього гравця говорять віддавна. Майже кожного трансферного вікна Тимчика повертають у Динамо для конкуренції з Кендзьорою. З приходом Караваєва перспективи Олександра точно зменшилися. Потрібно демонструвати кращий рівень, ніж це було у минулих сезонах.
Проблема у тому, що прогрес Олександра дещо пригальмувався. Треба додавати, щоб не спіткала доля іншого таланта Михайличенка, права на якого віддали Зорі. Крім Кендзьори та Караваєва в системі Динамо ще підростає Скорко. На мою думку, це майбутнє не лише київського клубу, але й збірної України.
Валерій Лучкевич
Він вважався одним з найбільших талантів українського футболу, крок за кроком рухався в перед, але перехід в Стандард все перекреслив. Зараз потрібно починати все з початку. Олександрія та довіра Шарана – дуже хороше місце. Валерій має можливість спокійно повертати свої кондиції.
Якщо весною ніхто особливо не підганяв, то зараз потрібно показувати вищу якість футболу. На Лучкевича сильно розраховують в Олександрії перед стартом УПЛ та Ліги Європи. Інакше не викупили б його контракт за чималі гроші.
Олексій Гуцуляк
Талант, універсал... Але проходить час, а Гуцуляк досі залишається перспективним. Вже пора брати на себе роль лідера. Особливо після того, як пішов Швед. На мою думку, Олексій зараз один з найбільших лотів. Якщо він хоче розвиватися, грати в сильнішому клубі та чемпіонаті – потрібно серйозно додавати. Тут все в руках, ногах та голові Гуцуляка.
В'ячеслав Чурко
Свого часу на цього гравця претендувала Бенфіка. Десь за манерою гри він нагадував самого Роналду. Але перспективність так і не знайшла продовження у дорослому футболі. Оренди до Угорщини та Італії не стали ключовими для Чурка, далі – повернення до Маріуполя, та ще й не на головні ролі. Йому варто щось міняти, інакше орендовані гравці позбавлять і цього.
Андрій Борячук
Колись він був одним з лідерів юнацької команди Шахтаря, «зазіхав» на місце в головній команді «гірників», а Шевченко викликав його до табору збірної. Але з роками талант губиться. Я думаю, що проблема в психології. Борячук відчуває, що в ньому не бачать перспективи. Взимку були розмови про Ференцварош, але до Угорщини поїхав інший гравець азовців Зубков.
Настав час опанувати себе, інакше кар'єра буде втрачена. Наступний сезон, можливо, стане вирішальним для Борячука.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
