Футбол проста гра, але виділяти в ній кращих за рахунок візуального враження завжди непросто, багато чого ховається від неозброєного ока. Сьогодні спробуємо без глибокого занурення в статистику визначити футболістів, які визначають результати своїх команд в більшій мірі, ніж прийнято вважати. Це не обов'язково лідери за кількістю голів і передач, хоча і деяким з цих списків місце знайшлося, але точно ті, без кого перша ліга була б набагато нуднішою.
Юрій Климчук («Рух», нападник)
Найбільш молодий з польових гравців нашого списку, який здійснив якісний стрибок в системі Леоніда Кучука і є повна впевненість, що буде затребуваним і при Юрію Бакалову. В умовах високої конкуренції Климчук зміг відвоювати місце в старті і в більшості ігор «Руху» виходив в основі. З ефективністю також не було проблем, саме Юрій забив переможний гол «Інгульцю» (1:0) на останніх хвилинах, а також приніс своїй команді гостьову перемогу над «Металургом» (1:0). Ще три голи форварда стали переможними, дубль у ворота «Чорноморця» (2:0) і реалізований пенальті в домашній грі з «Кременем» (1:0), що ще й при двох результативних передачах підносить корисність від футболіста в абсолют.
Цікаво, що настільки молодий гравець вже «понюхав» пороху Прем'єр-ліги, виступаючи за каменську «Сталь». Климчук навіть забив два голи в класі найсильніших, так що в разі якщо «Рух» залишиться на відвойованих позиціях, гравець явно не загубиться в УПЛ.
Іван Цюпа («Волинь», захисник)
В команді, де грає Денис Кожанов, всі інші гравці за замовчуванням будуть перебувати в його тіні. Але ми б виділили захисника Івана Цюпу, якого дуже швидко полюбила вимоглива луцька публіка. Вихованець «Шахтаря» довгий час виступав за «Іллічівець», в складі якого засвітився і в Прем'єр-лізі. Після маріупольського періоду кар'єри був невдалий сезон в «Зірці» і виліт в першу лігу. Цюпа вирішив прийняти пропозицію «Волині», де влітку 2018-го якраз з'явилися гроші і серйозні амбіції. Відразу повернутися в еліту не вийшло - програний стик «Карпатам». Але в цьому чемпіонаті «хрестоносці» знову виступають потужно і явно мають намір зайняти все ж місце в трійці і підвищитися в класі.
Цюпа пропустив всього один матч восени, ще в одному з'явився по ходу другого тайму, та й то це був домашній поєдинок з безнадійним аутсайдером «Черкащиною» (3:0). В інших зустрічах Іван або допомагав цементувати центр оборони в тріо беків, або розганяв атаки лівим флангом, де займав позицію латераля.
Роберт Гегедош («Минай», нападник)
Форвард подібного типажу - знахідка для будь-якої команди ПФЛ. Без зайвих рухів і метушні Роберт просто робить свою роботу, а саме справно забиває голи. Причому підвищення в класі ніяк не відбилося на його ефективності. Кожне трансферне вікно народжуються чутки про відхід Гегедоша в закордонний клуб, благо Угорщина і Словаччина знаходяться поруч. У сезону 2015/2016 Гегедош навіть їздив на матчі в Сечовце, словацьке місто, де базувався клуб сьомого дивізіону «Славой». У восьми матчах Роберт відзначився 21 голом. Якщо ж вірити офіційній статистиці, за «Минай» Гегедош вже забив 45 голів в 55 поєдинках (0,81 в середньому за матч). Тому з нетерпінням чекаємо його в Прем'єр-лізі, де вихованець «Закарпаття» та харківського «Металіста» зможе проявити себе на тлі найсильніших захисників країни.
«Минай» не заявляв про плани використовувати першу лігу в якості трампліну і повторити трюк «Дніпра-1». Але апетит, як відомо, приходить під час їжі, а заявку на атестацію в УПЛ закарпатський клуб, про всяк випадок, подав...
Олег Синьогуб («Інгулець», універсал)
Непомітний герой «Інгульця», який ще навесні був гравцем ротації, а в більшості осінніх матчів вже виходив в основі. Причому на різних позиціях. Для Синьогуба не є проблемою закрити всю ліву бровку в якості латераля, або зіграти на позиції вінгера. Крім того, Олег став кращим асистентом команді в осінній частині сезону, віддавши зі свого флангу шість гольових передач. Багато в чому саме завдяки ефективній взаємодії з Нікою Січінавою останній йде на чолі бомбардирських перегонів.
Гравець до тридцяти років ще не виступав в УПЛ. Разом з «Інгульцем» у нього є відмінна можливість пережити ренесанс вже наступної весни і все-таки здобути жадану путівку в еліту.
Віталій Кольцов («Металіст 1925», півзахисник)
Вихованець вінницької «Ниви», пізніше перехоплений «Шахтарем», довгий час перебував в орбіті «гірників», виступаючи за «Маріуполь» і «Олімпік». В Олександрії у нього не вийшло, а після непоганого минулого сезону в донецькому клубі було прийнято неоднозначне рішення піти в більш низький за статусом дивізіон. З перших же поєдинків у складі «Металіста 1925» Віталій показав, що його місце в складі сумніву не піддається, цементуючи центр поля. Кольцов разом з функціями опорника не забував і про креатив, забивши чотири голи (три з пенальті) і віддавши дві результативні передачі в 18 зустрічах. Єдиним поєдинком, який Кольцов пропускав в осінній частині чемпіонату, став виїзд до «Чорноморця» (0:0) і було видно наскільки важко команді доводилося без своєї «стіни».
Одним словом, можна з упевненістю зробити прогноз на те, що якщо навіть не з харківським клубом, але влітку Віталій знову повернеться в еліту, де його справжнє місце.
Назарій Федорівський («Оболонь-Бровар», воротар)
Молодий голкіпер, який пропустив 18 голів в 16 матчах - нічого особливо, скажете ви. Але якщо врахувати, що в середині сезону був відрізок з 11 зустрічей з усього лише шістьма пропущеними м'ячами, стає зрозуміло, що маємо справу з небаченою стабільністю для 23-річного воротаря. З ранніх років свою «зірочку» в «Оболоні-Бровар» плекали, завдяки чому і пожинають плоди вже на дорослому рівні. Правда влітку Назарій був близький до відходу з клубу, проходячи перегляд в іншій команді. Не підійшов там і повернувся в розташування «пивоварів» вже після першого туру. Як виявилося - не дарма!
В останні роки «Оболонь Бровар» стабільно знаходиться у верхній частині таблиці і якби не дві поразки на фініші осіннього етапу чемпіонату, зараз розташовувалася б на першому рядку замість «Руху». Є надія у київських уболівальників, що ситуація зміниться на краще навесні, багато в чому завдяки Федорівському.
Руслан Черненко («Агробізнес», півзахисник)
Ось і дісталися ми до одного з двох кращих асистентів дивізіону, але так як Міха Горопевшек пішов з «Волині», саме гравець «Агробізнесу» отримує фору перед конкурентами. У семи гольових епізодах він робив фінальні передачі партнерам, причому подібна картина спостерігається вже не перший рік. У минулому сезоні передачі Руслана не були менш гострими, але фатально не щастило форвардам «Агробізнесу» в завершенні. Крім підготовчої роботи, Черненко проявив себе здорово і в завершенні, показавши кращу індивідуальну результативність ще з часів виступу за київський «Арсенал» в сезоні 2015/2016. Причому якщо вдасться поліпшити свій особовий рахунок ще на два м'ячі і довести його до восьми результативних ударів за сезон, то Руслан Черненко поб'є індивідуальний рекорд.
Ложкою дьогтю в бочці меду гравця є слова президента. Олег Собуцький не рветься в Прем'єр-лігу вже в нинішньому сезоні і навіть заявку на атестацію «Агробізнес» не подавав. Тим цікавіше, чи повірить хтось із більш статусних клубів в зірку Волочиська.
Віталій Собко («Авангард», півзахисник)
Капітан місцевої команди і улюбленець краматорської публіки провів всього 12 матчів з 19, але коли був на полі, діяв корисно і різнобічно. В його активі шість ассистів і два голи з гри. Всю кар'єру Віталій провів у трьох містах, виступаючи за два харьківських клуби далеко не найвищого рангу («Геліос» і «Газовик-ХГВ»), а також «Кремінь» і, власне, «Авангард». У Краматорську він вже давно став своїм, саме тут демонструючи небувалу результативність (сім голів у сезоні 2012/2013, вісім в 2016/2017, десять в наступному).
У число клубів, які подали заявку на атестацію УПЛ, «Авангард» не ввійшов, а отже амбіцій підвищиться в класі вже в цьому сезоні у краматорчан немає. Проте, Собко заслуговує коли-небудь все ж спробувати свої сили в іграх з найсильнішими.
Микола Мусолітін («Чорноморець», півзахисник)
Вихованець одеського «Чорноморця» і цьогорічний чемпіон світу серед молоді з високого часткою ймовірністю покине Пальміру вже взимку. Попит на нього є, за чутками навіть в європейських чемпіонатах. Під час перехідного періоду від Червенкова до Маркевича саме Микола виділявся своєю креативною грою і надпотужним ударом. Уже в минулому сезоні він став основним гравцем, а в першій лізі заробив чотири очки за системою гол+пас за 16 матчів (2+2).
Рівень футболіста, однозначно, вищий, ніж другий за силою дивізіон країни, а з огляду на, що «морякам» недвозначно світить перебування тут і в наступному сезоні, навряд чи півзахисник захоче втрачати рік кар'єри в свій золотий час.
Василь Цюцюра («Прикарпаття», півзахисник)
П'ять голів і чотири передачі в п'ятнадцяти матчах, при тому, що тільки домашній матч з «Минаєм» (1:2) він відіграв «від дзвінка до дзвінка» - дивовижне досягнення. Тим більше, якщо згадати, що був період, коли у «Прикарпаття» тільки Василь Цюцюра і асистував протягом трьох турів поспіль. На відміну від багатьох колег по цеху в першій лізі, півзахисникові ще далеко до статусу «збитий льотчик», в свої 25 він демонструє прогрес, гідний підвищення.
«Прикарпаття» обмежене в своїх амбіціях бюджетом і принципами запрошувати лише доморощених футболістів. Так що єдиним шансом засвітитися на більш високому рівні для Василя стане запрошення від клубів УПЛ. Радимо придивитися!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
