Олександра Хацкевича багато запитували про Карлоса де Пену. Але одне з найцікавіших запитань за цією темою так і не прозвучало: як вийшло так, що футболіст, що приєднався до команди посеред сезону і який кілька місяців до того підтримував форму індивідуально, виявився не в гіршому тонусі, аніж футболісти «Динамо», які перед тим пройшли передсезонні збори і впродовж тривалого часу тренувалися під наглядом клубних професіоналів? То Карлос де Пена такий крутий, чи все ж організація тренувального процесу в «Динамо» дозволяє безболісно влитися в колектив будь-кому з навичками гри у футбол?
То вже питання риторичні… Нині ж треба констатувати, що Карлос де Пена заслужив на майбутнє в київському «Динамо.» Важливий нюанс: сам уругваєць пов'язує своє майбутнє з київським клубом, тому для нього пролонгація угоди з клубом – винагорода. Бо, наприклад, контрактні зобов'язання щодо «Динамо» для Дерліса Гонсалеса – тягар. І таких прикладів з позначкою «свіжий» можна знайти вдосталь.
Карлос де Пена впродовж своєї нетривалої каденції у «Динамо» (з квітня 2019-го року) виділявся найперше бажанням. Суто за ігровими навичками він не є креативнішим за Вербіча, Циганкова чи навіть Караваєва. Але візитівкою уругвайця стало бажання битися за будь-яких умов, а також його трепетне відношення до командних цінностей. Нехай для нейтральної публіки і для ненависників «Динамо» спроби Карлоса де Пени виправдати закономірність призначення пенальті у ворота «Колоса» за потрапляння м'яча супернику в обличчя – це лицемірство і привід для сміху, для вболівальників же «Динамо» і небайдужих до долі команди та клубу людей – героїзм. Ця ситуація може бути показовою.
Карлос де Пена – то один з небагатьох легіонерів у складі нинішнього «Динамо», якого не можна звинуватити в байдужості й в тому, що він займає місце когось з юних хлопців з великими перспективами майбутнього. Втім, не треба також покладати на футболіста занадто великих сподівань, бо лише завдяки бажанню окремих постатей не згладяться гострі кути. Проблеми «Динамо» вимагають професійних дій від тренерського штабу, а бажання футболістів – то лише обов'язкова допоміжна складова.
капітан команди Віктор Циганков впродовж першої частини сезону не раз говорив, що футболісти хочуть вийти та помирати на полі задля результату… Але ж помирати не треба – треба грати у футбол.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
