- Ви є вихованцем львівського футболу і свого часу привернули увагу селекціонерів «Динамо». Але жодного матчу в складі «біло-синіх» не провели. Чому?
- В ті роки потрапити навіть у «Динамо-2» було, як казка! Можливо, десь не вистачило психології, або досвіду.
Уявіть, ще вчора ти купуєш білети на поїзд, щоб подивитись на стадіоні гру «Динамо» в Лізі чемпіонів проти топ-клубів світу, а вже сьогодні – ти сам гравець «Динамо». Команди, яка перемагала «Барселону» та «Реал»! Тренуєшся поряд із кумирами.
- Хто тоді був лідером «Динамо-2»?
- Непогано проявляли себе Денис Онищенко, Андрій Несмачний, Олександр Косирін, Олег Венглинський. Вийшло так, що ми майже разом були відправлені по орендам.
- Хто із фахівців мав особливий вплив на вашу кар’єру?
- Великий вплив на моє становлення, як тренера, зробив Микола Семенович Колючий. Допомагав, радив, підтримував. Ми з ним були, як одне ціле. А коли тренер відчуває таку підтримку з боку керівництва - виростають крила.
Мені пощастило працювати із Валерієм Лобановським в «Динамо». Дуже гарні спогади залишились від співпраці з Анатолієм Коньковим. Саме при ньому я дебютував у Вищій лізі у складі «Ворскли» і був визнаний кращим молодим гравцем України (1999 рік). Подобався Анатолій Заяєв – специфічний тренер. Особливо імпонували його нестандартні установки на гру.
- Назвіть матч, який ви б могли передивлятися постійно?
- Всі переможні матчі хочеться передивлятися, а програні – викреслити з пам’яті і не згадувати (посміхається).
Якщо говорити про матчі, які переглядаю, як сторонній глядач, то тішуся, коли команда проявляє характер і робить камбек. Фінал Ліги чемпіонів 2005 року «Мілан» - «Ліверпуль», коли «червоні» відіграли три м’ячі. Або поєдинок «Ліверпуль» - «Арсенал» (4:4), в якому Андрій Аршавін оформив покер.
- Назвіть улюблену команду.
- «Динамо» Київ. А серед закордонних – «Ліверпуль», потім «Реал». Вболіваю за «червоних» ще з часів, коли там грав Кені Далгліш.
- А як бути щодо преміальних? Президент «Інгульця» Олександр Поворознюк, наприклад, виділив гроші тренеру Лавриненку, щоб той придбав власну автівку. У вашій кар’єрі були подібні випадки?
- В якості тренера отримував подвійні преміальні за надскладних суперників. Інших подарунків не було.
А ось коли був діючим гравцем… Суми називати не буду, але в той час, якщо вдавалося відібрати очки в «Динамо» чи «Шахтаря», можна було непогано «піднятися».
- Вам щастило?
- Так, коли грав за «Дніпро», відбирали очки в «Динамо», а захищаючи кольори «Ворскли» - у «Шахтаря». Після гри з киянами, вже на наступний день пішов у салон, та купив новеньке авто Skoda Octavia.
- На якій машині переміщаєтесь зараз?
- Mazda 3, їзджу на ній вже 11 років. Вона мене цілком влаштовує.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
