- Все переживають. На тлі перемог і вдалих ігор легше. Просто вже набридло виправдовуватися перед уболівальниками. Ми теж сильно переживаємо. Але я схильний до того, що оцінку команді потрібно давати за підсумками певного періоду.
Я вважаю, що капітан постійно повинен бути всередині процесу, я маю на увазі, на футбольному полі. Так як я мало грав в ці півроку, то не хотів, щоб так було. Після зборів ми поговорили з головним тренером, а він сказав, що не висуватиме жодних кандидатур - як команда проголосує, так і буде. Звичайно, я переживав. У команди був важкий період, у мене особисто був важкий період. Напевно, це були мої найважчі півтора року за весь час. Таке було у мене ще в дитячій школі: тоді я був на грані - хочу я далі грати в футбол чи не хочу. У «Динамо» такого не було, я просто порівнюю.
Але як говорили батьки: «Москва не відразу будувалася». Я розумів, що після травми мені буде дуже важко, але не думав, що настільки. Ти ніби відчуваєш себе нормально, але людям з боку видніше.
Зараз я з упевненістю можу сказати, що готовий. Без будь-яких застережень на травму. Не хочу, щоб про це писали в пресі. Не хочу, щоб це був як рубікон моєї кар'єри: до травми і після. Я забув про це, але «Динамо» постійно знаходиться під тиском, як і окремі гравці, це важко. Але я навчився не читати пресу (посміхається), - сказав Сидорчук у фільмі «Невідоме «Динамо».
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
