- У цьому році свято Пасхи, безумовно, відрізняється від усіх попередніх. Цього разу відзначали вдома, ще пару тижнів тому до нас приїхала сестра дружини. Батьки передали домашні пасочки, також дружина Ганна разом із дітьми спекла паски, вони з дівчатками і яйця пофарбували. Моя участь полягала в тому, що я привіз з магазину яйця, в підготовці ж тіста не брав участі.
Взагалі, у нашій родині є традиція ходити до церкви святити великодній кошик, але мені вдається в цьому брати участь лише коли немає ігор або заїзду на базу. Наскільки я пам'ятаю, за останні роки така нагода трапилася лише одного разу. А ось дружина із дітьми на Великдень їздить до церкви щороку, це традиція. Звичайно, пішли б і цього разу, якби не карантин. Зазвичай відвідуємо Володимирський собор. Вчора ж довелося обійтися без цього. Тільки у суботу ввечері, уклавши дітей спати, подивилися службу.
Безумовно, вважаю, не ходити до церкви у ці дні - правильно, адже це необхідний захід обережності, щоб не допустити поширення вірусу. Але є глибоко релігійні і віруючі люди, для яких ці обряди надзвичайно важливі. Думаю, можна знайти вихід із ситуації. Наприклад, знаю, що в Дніпрі та інших містах батюшки їздять вулицями і в масках святять паски та святкові кошики біля будинків людей. Тож вихід завжди можна знайти.
- А чи є у вас у родині традиція битися фарбованими яйцями?
- Так. А як же! Яєць ми нафарбували багато, тож проводимо щодня по раунду (посміхається). У понеділок був другий, і ще заплановано третій. Беремо участь ми з дружиною і наші троє діток. Потім визначимо переможця за підсумками усіх раундів.
- Тренуватися продовжуєте за звичним графіком індивідуальних занять?
- Так, працюємо згідно з персональною програмою, є можливість їздити на базу, робити пробіжки. Поки ніякої нової інформації у нас немає. Думаю, про зміни буде відомо не раніше 24-го квітня.
Безумовно, футболу і повноцінних тренувань дуже не вистачає. Не можу сказати, що я занадто морально або емоційно пригнічений. Зрозуміло, що хочеться і в кіно сходити, і до торгового центру, але ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію, що склалася, тому залишається змиритися. Навпаки, я її сприймаю, як можливість провести більше часу з сім'єю. Граємо у дитяче актівіті, також дістали усі ігри, які раніше лежали незатребуваними.
Раніше їздили гуляти в парк, проводили час на дачі, зараз такої можливості немає, тому не дивно, що дітям немає куди подіти енергію.
- Чи відкрили для себе нові захоплення чи таланти?
- Ні, з дружиною тільки дивимося серіали, а зі старшою донькою днями переглядали Гаррі Поттера. А ось до книг поки руки не доходять.
Звісно, у загальному чаті спілкуюся з хлопцями по команді, в телефонному режимі вирішується, хто коли виходить на тренування і т.д.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
