– Як ти прийшов у футбол?
– У сім років прийшов у динамівську Академію, до речі така ж сама історія, яку вам розповів про себе Андрій Богданов. Тож можна скопіювати його інтерв’ю, і поставити до мого (сміється). Просто ідентично – ми з ним разом до школи динамівської прийшли, і пройшли всі сходинки дитячого та юнацького футболу. Він далі у «Арсенал» пішов, я у «Динамо», а спочатку були разом. І зараз знову разом, тепер у «Колосі»!
– Але якійсь відмінності були, як ти взагалі у ДЮСШ потрапив?
– Я дивився матч Ліги Чемпіонів по телевізору, «Динамо» грало. І коментатор гри сказав, що проходить набір у Академію «Динамо». Тож я попросив батьків, щоб мене відвезли у цю школу. І ми туди потрапили – я, Андрій Богданов, Женя Макаренко, Діма Коркішко, Сергій Люлька, інші хлопці. І у мене як то одразу пішло. Пощастило, що у мене старший брат у дворі грав у футбол, і мене завжди брали у команду. Тож, я завжди був у тонусі (сміється).
– У зимову паузу ти казав, що цікаво буде зіграти проти «Динамо» на «Олімпійському». І ось на початку березня тобі це вдалося. Які були емоції?
– Ну таких особливих емоцій не було. Так, «Динамо» для мене рідний клуб, але я не провів за головну команду таку кількість матчів, щоб відчувати якусь ностальгію. Грав, як проти звичайного суперника, як проти «Шахтаря» чи «Ворскли», не має значення. Так, коли граєш проти наших грандів «Шахтаря» або «Динамо», мотивація в тебе неймовірна. Плюс градус матчу високий, атмосфера на стадіоні, вболівальники. Що до матчу з «Динамо», то на «Олімпійський» ми їхали за перемогою. Ми знали, що ми можемо грати проти цієї команди, і ми це доводили із першої хвилини. До вилучення динамівці дуже рідко до наших воріт доходили, жодного удару у створ наших воріт не було. Якщо б Віктор Циганков не забив той м’яч шалений, можливо зовсім інший рахунок був. Але що було, то було.
– «Колос» зіграв після зимової паузи п’ять матчів, з ним ти провів у старті чотири гри від першої до останньої хвилини. Що можна сказати про цей відрізок команди у FavBet Лізі?
– Ну ще не на сто відсотків зіграна команда була, а так непогано ми виглядали. Те що від нас вимагав головний тренер, ми намагалися виконувати. Скажу так – більше у нас виходило, аніж не виходило. І є над чим працювати ще, і я думаю, коли повернемося, і будемо так само тренуватися і грати, як ми грали перед карантином, то ми будемо прогресувати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
