Валерій Лобановський увійшов до підручників історії як видатний тренер-новатор, який, окрім інших досягнень, сформував основи наукового погляду на гру «11х11». За цією іпостассю Метра зазвичай губиться інша — та, що він був одним із найкращих футболістів України першої половини 1960-х.
Зокрема, його двічі визнавали Гравцем року в республіці, а тодішня преса часто захопливо описувала дії Валерія на полі. Крім того, відзначимо: він досі залишається одним із топ-асистентів у літописів «Динамо».
Хоча, звісно, Лобановський-гравець став легендою як автор «сухих листків» — забитих м’ячів безпосередньо з кутових ударів.
Вважається, що він — чи не перший у футболі України, хто поставив цей складний технічний прийом «на конвеєр». А що побачимо, проаналізувавши пресу колишнього СРСР?
По-перше, з’ясуємо: більм-менш часто демонструвати «сухі листки» у нас почав лівофланговий нападник Георгій Борзенко, котрий у 1950-х виступав за харківські команди «Локомотив» і «Авангард». Ігрова кар’єра цього футболіста з трагічною долею ще чекає уважного дослідника.
По-друге, завдяки праці статистика Андрія Яковлєва маємо змогу встановити майже повну кількість «сухих листків» у виконанні «Рудого соняха» — поки можемо говорити про сім.
Чому «майже повну кількість»? Річ у тім, що згаданий статистик опрацював дані по всіх офіційних матчах Лобановського і в товариських у складі «Динамо», натомість неофіційні ігри Валерія за «Чорноморець» і «Шахтар» іще треба перевірити.
Отже, наразі статистика має такий вигляд:
«СУХІ ЛИСТКИ» ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО | ||
Дата | Матч | Ранг |
02.06.1960 | «Нафтовик» (Баку) — «Динамо» (Київ) — 0-3 | Чемпіонат СРСР |
22.05.1963 | СРСР (олімп.) — Швеція (олімп.) — 2-2 | Товариський |
15.11.1963 | ЦСКА (Москва) — «Динамо» (Київ) — 3-2 | Чемпіонат СРСР |
23.12.1963 | «Альянса» (Перу) — «Динамо» (СРСР) — 0-3 | Товариський |
06.08.1966 | «Кузбас» (Кемерово) — «Чорноморець» (Одеса) — 1-2 | Кубок СРСР |
08.11.1967 | «Шахтар» (Донецьк) — «Торпедо» (Москва) — 1-1 | Чемпіонат СРСР |
21.04.1968 | «Чорноморець» (Одеса) — «Шахтар» (Донецьк) — 1-1 | Чемпіонат СРСР |
Для повноти картини пропонуємо таблицю ігрової кар’єрі героя цього матеріалу (через «+» подано показники в анульованих зустрічах):
СТАТИСТИКА ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО В ЧЕМПІОНАТІ СРСР | ||||||
Роки | Ігри | Голи | Попер. | Вилуч. | №№ | Клуби |
1959 | 10 | 4 | 9 | «Динамо» | ||
1960 | 30+1 | 12+1 | 11 | «Динамо» | ||
1961 | 28 | 10 | 2 | 11 | «Динамо» | |
1962 | 30 | 8 | 2 | 11 | «Динамо» | |
1963 | 38 | 8 | 11 | «Динамо» | ||
1964 | 9 | 1 | 11 | «Динамо» | ||
1965 | 28 | 10 | 10 | «Чорноморець» | ||
1966 | 31 | 5 | 1 | 10 | «Чорноморець» | |
1967 | 32 | 9 | 10 | «Шахтар» | ||
1968 | 18 | 5 | 10 | «Шахтар» | ||
Всього | 254+1 | 71+1 | 6 |
|
|
|
Додамо й інші цифри: в Кубку колишнього СРСР — 12 матчів, 7 забитих м’ячів, у першості дублерів — 24/7, у товариських іграх за «Динамо» — 76/24, за національну збірну СРСР — 2/0, за олімпійську — 2/0…
Сім голів із прямих кутових — то багато чи мало? А ви спробуйте згадати, коли востаннє бачили такий забитий м’яч. І якщо згадаєте, назвіть прізвище бодай одного виконавця, котрий зробив це більше одного разу за кар’єру…
Замість постскриптуму. В новітній історії ФК «Динамо» — тобто з 1992 року — в офіційних матчах голи з прямих кутових фіксувалися два рази. Їхніми авторами були Володимир Шаран (18.11.1994) та Сергій Ребров (30.05.1997). Друге взяття воріт легко знайти на Youtube, задавши в пошук «Динамо (Київ) — Зірка-НІБАС (Кіровоград) 6:1»…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
