— Як проходить твоя самоізоляція?
— Проходить тренуваннями, цим утішається. Хочеться, щоб вже швидше поновився чемпіонат і це все припинилося. Трохи всі звикли до такого ритму, але хочуть повернутися до звичайного місця роботи.
— Карантин показав безмежні геймінгу. З чого все починалося в тебе?
— В дитинстві у мене не було комп'ютера і коли я перейшов в «Маріуполь» і ми грали в комп'ютерному клубі 5 на 5. Коли вихідні були - на ніч закривалися.
— Бачив, ти слідкуєш за НБА. На чий матч хотів би потрапити?
— Так, мені подобається НБА. Дивлюся, коли матчі не надто пізні. Якщо вибирати між Golden State і Леброном, то обираю Леброна. В регулярці вболівав за «Лейкерс». Вони набрали хороший хід і в плей-офф дійшли б до фіналу.
— Уявимо, що тобі кидають виклик зіграти в дворовий футбол після карантину 5 на 5. Кого взяв би?
— Без голкіпера, захисники: Бурда і Миколенко. Ярмоленка - це майстер дворового футболу. І ще Лєднєва.
— Він наступний гість у нас. Задай йому питання.
— Запитай, чи він пам'ятає нашу першу зустріч в Маріуполі в манежі.
— В 16 років ти деб'ютував за основу «Маріуполя». Трохи пізніше забив свій перший гол. Що найбільше запам'яталось на цьому етапі і розкажи якусь історію, яка характеризує ваші відносини із Миколою Павловим.
— Запам'яталась гра проти «Динамо» - тоді ще Гармаш грав. Дебют запам'ятався - ще вчора дивишся на цих гравців по телевізору, а на наступний день виходиш і грає проти них.
Щодо історії, то після деб'юту гравець має «проставитися» тренерові, щось йому подарувати. В мене була зарплата невелика - купив Павлову на всі гроші подарунок і весь місяць сидів без грошей.
— Твій перехід з «Маріуполя» можна назвати особливим. Зазвичай, з цієї команди переходять в інший клуб. Як так вийшло?
— У мене були пропозиції від «Шахтаря», але вибрав «Динамо», як тільки надійшла пропозиція з Києва. З дитинства вболіваю за цей клуб.
— Розкажи про адаптацію в клубі і столиці...
— Дуже переживав, коли їхав. Був дуже мотивований, хотів проявити себе в «Динамо». Були складнощі з іспанцями. Перший час взагалі не розумів тактику, про яку вони розповідали.
Місто - не як Маріуполь за розмірами. Довго прийшлося звикати і запам'ятовувати різні місця. Десь через рік лише зрозумів де лівий, де правий беріг.
— У вас була просто шалена банда U-19. Практично всі зараз грають в УПЛ. Що спонукало такому росту?
— Так, у нас була дуже сильна команда. Великий внесок зробили іспанські тренери, Юрій Мороз - сильний тренер і мотиватор. В нас був дружній колектив і не було непорозумінь. За рахунок цього вдавалося досягати хороших результатів.
— Лобановський колись говорив, що в майбутньому в футбол гратимуть 11 універсалів. Як вважаєш, цей момент вже настав?
— Так, багато гравців змінюють позиції. Валерій Лобановський правий.
— Багато гравці йшли в оренду для отримання ігрової практики. Задумувався про таке?
— Звісно, були варіанти.Не грав до осені, але не відпустили. Клуб називати не хочеться. Але хотів піти, грати, а не сидіти в запасі і виходити на 5-10 хв чи взагалі не потрапляти в заявку.
— Назви свого улюбленого 10-го номера і свого кумира.
— Як такого, кумира немає. Просто подобається гра деяких футболістів. В незалежності від позиції, потрібно брати приклад із Кріштіану Роналду, того як він ставиться до футболу.
— Розкажи про свій найпам'ятніший матч в футболці «Динамо».
— Навпевно, коли вийшли в Суперкубок в протистоянні із «Шахтарем». Найбільше запам'ятався по емоціях.
— На завершення, бонус. Уявимо, що в розпалі вечірка святкування чемпіонства «Динамо». Який трек ти б поставив?
— GAYAZOV$ BROTHER$ - Кредо. Весела пісня.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
