– Як провели період карантину та наскільки вдавалося підтримувати себе у формі без колективних тренувань?
– Тренувався індивідуально, робив пробіжки. Вдома стоїть велотренажер – крутив його – нічого надзвичайного.
– Чи спілкувалися з партнерами по команді й що було найважчим у два карантинні місяці?
– Спілкувався у нашому командному чаті. Найскладніше те, що не вистачало щоденних тренувань: сидіти вдома та нічого не робити – це пригнічувало.
– Як здоров’я та наскільки відсотків від максимальної форми Ви зараз готові?
– Звичайно, кондиції не ідеальні, але щось робили за час карантину – тож повністю розтренованим себе не назву.
– Чи зв’язувалися з колегами з інших країн? Й, як Ви вважаєте, що краще та розумніше у сучасних умовах: грати без перерви як у Білорусі, достроково припинити чемпіонат як у Франції, чи відновити змагання, як вже на цьому тижні планує зробити Німеччина?
– В Білорусі, у мінському «Динамо» грає мій друг – Артем Сухоцький (до речі, народжений у Ніжині – на Чернігівщині, – прим.). Спілкувався, запитував як у них. Але як буде в Україні – ще не знаю. Звичайно, хочеться дограти чемпіонат. Але це вже як вирішать.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
